Page 66 - 6544

людина досить вразлива як від катастрофічних природних явищ, так і
від наслідків власної техногенної діяльності, яка, в свою чергу, завдає
збитків навколишньому природному середовищу, що з часом негативно
впливає на ту ж саму людину. Говорячи про ризик слід визначитися:
• ризик для людини безпосередній чи опосередкований через
негативні зміни у навколишньому середовищі, його компонентах тощо;
• ризик аварійної чи надзвичайної ситуації, які можуть призвести
до негативних наслідків;
• ризик смерті, втрати здоров'я, зникнення чи пригнічення
існування певних видів організмів тощо;
• ризик від небезпечного природного явища, потенційно не-
безпечного об'єкта і т. д.
Таким чином, людина у повсякденному житті час від часу нара-
жається на небезпеку, ризикуючи втратити життя, здоров'я, засоби
існування тощо. Найбільш значимим вважається ризик передчасної
смерті, хоча сама смерть є невідворотною. Перш ніж перейти до
розгляду ризиків та їх загальних оцінок, розглянемо актуальність
запровадження в систему господарювання оцінок ризику.

11.1 Проблеми впровадження оцінок ризику
Протягом останніх двох десятиріч інтенсивного розвитку набули
роботи, пов'язані з оцінками ризику різних негативних впливів і явищ
щодо безпечної життєдіяльності людини та стану навколишнього
природного середовища. Це викликано тим, що зазначені оцінки ризику
дедалі більшою мірою використовуються при прийнятті рішень як на
регіональному, так і на державному та міждержавному рівнях.
Особливо розвиток зазначених оцінок актуальний для України, яка
спрямовує свої зусилля до зближення з країнами Європейського
співтовариства, до узгодження з ними своєї нормативно-правової бази.
Однак сфера застосування оцінок ризику для прийняття ефектив-
них рішень дуже широка і для забезпечення коригованості цього
процесу слід враховувати відповідність методичної обгрунтованості
зазначених оцінок та надбання національної науки. Мова йде про те,
що поряд з використанням великого світового досвіду слід враховувати
і специфіку сучасного стану в країні та досягнення вітчизняної науки у
медико-гігієнічному та екологічному напрямках, існуючого інженерно-
технологічного досвіду, а також реальну кризову ситуацію у технічній і