Page 68 - 6544
P. 68

з  метою  збереження  якості  ресурсів,  як  основи  для  одержання  в
                           перспективі товарного продукту і відповідного прибутку;
                                •  підвищення  значення  в  економіці  саме  трудових  ресурсів
                           потребує  нових  підходів,  які  зосереджуватимуть  увагу  не  тільки  на
                           страхуванні здоров'я, а й передбачатимуть весь комплекс заходів щодо
                           підвищення якості трудових ресурсів та їх відтворення – в першу чергу
                           інтелектуальної складової тощо.
                                Як на глобальному, так і регіональному рівнях (у межах типового
                           природно-територіального комплексу) під час господарської діяльності
                           виникають природні, техногенні і соціальні ризики. Їх визначення вже
                           стало  найактуальнішим  із  завдань,  розв'язання  якого  дасть  змогу
                           ефективно  попереджувати  певну  кількість  негативних  процесів.  У
                           випадках,  коли  ці  процеси  неможливо  попередити,  доцільно
                           застосовувати  механізм  страхування  від  негативних  наслідків.
                           Практика  застосування  вивіреного  механізму  оцінок  ризиків  дасть
                           змогу  проводити  ефективну  роботу  з  попередження  або  відвернення
                           цілого  ряду  небажаних  ситуацій  і  викликаних  ними  негативних
                           наслідків.  За  даними  Всесвітньої  метеорологічної  організації,  витрати
                           на  попередження  негативних  наслідків  у  15  разів  менші  витрат  на
                           ліквідацію цих наслідків.
                                              11.2 Загальний методичний підхід
                                За  рекомендаціями  ВООЗ,  поняття  ризику,  що  було  визначене
                           документами  1978  р.,  формулюється  як  очікувана  частота  негативних
                           ефектів,  які  мають  виникнути  у  результаті  можливого  впливу.  І  саме
                           такий підхід до визначення впливу шкідливих факторів у компонентах
                           навколишнього  природного  середовища,  зокрема  радіоактивних  та
                           канцерогенних    речовин,   на   здоров'я   людини    досліджувався
                           вітчизняними  вченими  ще  на  початку  70-х  років.  Проте  ідеологічна
                           неприйнятність  зазначеного  підходу  і  відсутність  в  існуючих  тоді
                           умовах  відповідного  нормативного  поля  для  впровадження  не  дали
                           можливості йому розвинутися.
                                Сьогодні  ситуація  докорінним  чином  змінилася.  По-перше,  вже
                           започатковуються  законодавчі  основи  для  запровадження  у  сфері
                           екологічної  безпеки  оцінок  ризику.  По-друге,  відсутність  надійної
                           інформаційної  бази  щодо  забезпечення  ефективних  адміністративних
                           рішень  у  зазначеній  сфері  потребує  широкого  залучення  конкретних
                           кількісних  показників.  Саме  такі  показники  можна  отримати
   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72   73