Page 190 - 6544

оскільки вони однаково задовільно описують екологічні, економічні і
соціальні механізми/
Моніторинг інноваційного процесу в сфері екологічної
безпеки. Дослідження доводять, що в економіці слід відтворити
принципи, які існують в біосфері. Так, у природному середовищі
відходи життєдіяльності одного біологічного виду стають основою для
існування інших. Така збалансованість не лишає поза увагою жодного з
відходів. Всі відходи в біосфері знаходять біологічні ланцюги їх
використання. Саме такий підхід має застосовуватись при формуванні
економіко-технологічної структури нашого господарського комплексу.
Однак при конкретизації шляхів повного використання і безвідходної
переробки сировини повинні враховуватись відповідні критерії. Якщо у
спрощеному вигляді шлях до побудови технологічних ланцюгів
переробки сировини чи напівпродуктів представити як триетапний
процес (21.4):
Н → Т → П, (21.4)
де Н – науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки
сучасної ресурсозберігаючої і маловідходної техніки і технології, що
спрямовані на створення науково-технічної бази перспективних
технологій та майбутньої товарної продукції;
Т – безпосередньо ресурсосберігаюча техніка і технологія
виробництва товарної продукції;
П – сама товарна продукція.
На реалізацію випадку, що позначається літерою П, необхідно t 1
заг який витрачається на безпосередню конверсію існуючих видів
продукції в екологічно безпечний продукт (у тому числі й утилізацію
відходів). Відповідно до цього, реалізація випадку, що позначається
літерою Т, потребує t 2 заг часу, в який включається термін як на
створення екологічно спрямованих технологій, так і екологічно
безпечної продукції. Аналогічним чином термін конверсії на стадії
науково-дослідної розробки потребує терміну – t 3 заг, який включатиме
всі передбачені схемами етапи. З викладеного можна зробити висновки,
що поглиблення конверсії (перехід від продукції до технології та
науково-дослідної розробки) значно підвищує на кожному етапі
кількість конвертованої продукції. Однак поглиблення конверсії
призводить, у свою чергу, до суттєвого збільшення витрат на її
реалізацію. Для визначення критерію ефективності (Е) обраного шляху