Page 194 - 6544
P. 194

негативного  впливу  на  навколишнє  природне  середовище  та
                           запобігання  деградації  відновлювальних  ресурсів.  Він  мусить  бути
                           виваженим в часі та підкріплений конкретними практичними кроками,
                           які  відповідають  нагальним  потребам  та  економічним  можливостям
                           регіону.  Саме  такий  підхід  може  забезпечити  успішне  поетапне
                           просування  у  напрямі  екологізації  регіонального  господарського
                           механізму.
                                Ключовими  інструментами  в  реалізації  зазначеного  підходу  є
                           визначення  екологічної  місткості  як  основи,  на  засадах  якої
                           встановлюється  першочерговість  природоохоронних  заходів,  їх
                           надзвичайність та актуальність. Це надає можливість коригувати об'єми
                           господарського освоєння територій відповідно до стану навколишнього
                           природного  середовища  з  метою  запобігання  його  руйнування.  Крім
                           того,  це  також  дає  змогу  визначати  пріоритетність  напрямів  гос-
                           подарювання, які б, з одного боку, вписувались в екологічну ємність, а
                           з  другого  –  призводили  до  вивільнення  з  господарського  циклу
                           шкідливих виробництв, що базуються на невідновлювальних ресурсах.
                                Аналіз  джерел  забруднення  і  стану  довкілля  вказує  на  те,  що
                           сьогодні   головними    джерелами     антропогенних     навантажень
                           виступають об'єкти  енергетики і ті підприємства, що використовують
                           велику  кількість  енергетичних  та  природних  ресурсів.  Найбільшу
                           частку  в  антропогенних  навантаженнях,  що  мають  широкий  вплив,
                           складає  забруднення  атмосфери.  Характерною  особливістю  поведінки
                           цих забруднювачів є те, що вони змішуються з атмосферним повітрям,
                           утворюючи при цьому гомогенні суміші, і розповсюджуються на великі
                           відстані від місць безпосередніх викидів. Тобто їх відносимо до класу
                           трансграничних  забруднювачів,  що  переважно  акумулюються  в
                           атмосфері. Саме фізико-хімічні властивості зазначених забруднювачів і
                           є  останнім  часом  головними  причинами  виникнення  негативних
                           екологічних  наслідків,  у  тому  числі  і  посилення  парникового  ефекту.
                           Виходячи  з  цього,  стратегічним  напрямом,  спрямованим  на
                           екологізацію  господарського  механізму,  слід  вважати  перехід  на
                           енергозбереження  та  ресурсозбереження.  Це  може  досягатися  двома
                           паралельними шляхами.
                                Перший      –   це    широке     впровадження     енерго-    та
                           ресурсозберігаючої  техніки  і  технології.  Він  забезпечує  не  тільки
                           безпосереднє  зменшення  викидів,  а  й  зменшує  використання  енергії
   189   190   191   192   193   194   195   196   197   198   199