Page 163 - 6544

За класичним уявленням, природне середовище, що оточує
людину, формується з трьох абіотичних компонентів – літосфери,
гідросфери та атмосфери. Стаціонарний стан, що склався між цими
компонентами, став основою розвитку та формування біотичної
складової. Порушення цього стану внаслідок антропогенних
навантажень є причиною змін у природному середовищі. Вказані зміни
можуть бути загрозливими і викликати відповідні трансформації в
біосфері, а також завдавати шкоди людині.
У зв'язку з цим виникає необхідність жорсткого контролю
«критичних» антропогенних навантажень на природне середовище.
Цього можна досягти, в першу чергу, за рахунок контролю джерел
антропогенних навантажень, їх рівнів, а також наслідків їхнього
впливу. Для організації ефективної системи контролю необхідно мати
чітке уявлення про об'єкти контролю. Оскільки методологія засобів і
методів контролю побудована на хімічних, фізико-хімічних та фізичних
засадах, доречним вважаємо розгляд об'єктів контролю саме з цих
позицій.
Середовище, що нас оточує, складається з хімічних елементів та
їх сполук. Крім того, компоненти природного середовища з фізико-
хімічних позицій є гомогенними (атмосферне повітря і вода) та
гетерогенними (біооб'єкти, грунт, забруднені води з різними
домішками, а також повітря з механічними домішками тощо).
Різноманітність та багатофакторність впливу на біосферу різних
інгредієнтів, які обумовлені головним чином їх фізико-хімічними
показниками, потребують класифікації речовин, що потрапляють у
природне середовище. В основу покладено фазово дисперсні
характеристики інгредієнтів (табл. 19.1), що забезпечує передумови для
ефективної оцінки розподілення забруднюючих речовин між
компонентами біосфери, швидкості їх міграції в ґрунтах до рівня
стояння ґрунтових вод та перенесення за рахунок еолових процесів, а
також ґрунтовими водами на інші ділянки грунту та безпосередньо у
водний басейн. Велика кількість зазначених процесів пов'язана з
масоперенесенням забруднюючих речовин у компонентах природного
середовища і значною мірою залежить безпосередньо від фазово-
дисперсних характеристик забруднювачів. Оцінка швидкості
масоперенесення дасть можливість визначити передусім параметри
вторинного забруднення довкілля та кількісно оцінити екологічний