Page 55 - 6532

Лабораторна робота №12
Басейнова ландшафтно-територіальна структура
Мета: ознайомитись з основними структуроформуючим
басейнової ЛТС.
Завдання: за фрагментом гідрофітної сітки зобразити її граф
з визначенням порядку водотоку за Хортоном - Стралером та граф
басейновової ЛТС; в термінологічний словник вписати основні
категорії та поняття.

Основні теоретичні положення
Концентрований поверхневий стік води з розчиненими та
завислими в ній речовинами є структуроформуючим для басейнової
ЛТС. Концентрація площинного стоку в лінійний можлива за певної
мінімальної площі, з якої поверхневі води збираються до лінійної
ерозійної форми. Це призводить до формування басейнів —
територій, поверхневі води з яких, стікають лише до одного
водотоку. Останній можна розглядати як індикатор багатьох
динамічних процесів, що мають місце в межах усього басейну. За
словами М.К. Ржаніцина (1960), річкову сітку можна розглядати
як кінцеву ланку процесу взаємодії кліматичних, гідрологічних та
геоморфологічних факторів, як своєрідний інтегральний показник
цього процесу.
Структуроформуючими басейнову ЛТС є не всі водотоки,
лише ті, що мають фіксоване в просторі положення, яке, в свою
чергу, визначається глибиною врізу ерозійної форми. З цієї точки
зору, ерозійні борозни, в які безпосередньо концентрується
площинний стік і які існують короткий час (до чергової обробки
ґрунту), структуроформуючими вважати не можна. За цей період
вони не встигають сформувати ЛТС хоричного рівня, і лише при їх
переході до наступної фази розвитку ерозійної форми — промоїни
формуються невеликі елементарні водозбори. Таким чином,
водотоками, що визначають басейнову ЛТС, є річки, сухоріччя, балки,
лощини та яри.
Важливими елементами гідрографічної сітки є точки злиття
двох водотоків. Тут відбувається стрибкоподібна зміна руху потоку й
розвитку руслового процесу, хімічного складу.

55