Page 7 - 6530

М 1 Науково-теоретичні засади заповідної справи

ЗМ 1 Заповідна справа: науковий напрямок, предмет і
задачі

НЕ 1.1 Поняття „заповідна справа”. Предмет та об’єкт
заповідної справи
НЕ 1.2 Мета та задачі заповідної справи

НЕ 1.1 Поняття „заповідна справа”. Предмет та об’єкт
заповідної справи

Заповідна справа є складовою частиною екології і вивчає
структуру, стан, моніторинг та контроль природно-заповідного
фонду. Це теорія і практика організації, функціонування і охорони
заповідних територій та акваторій. Практичне значення заповідна
справа знаходить в області збереження та заповідання природних
багатств при вирішенні питання встановлення рівноваги між
використанням і відновленням корисних природних ресурсів з
метою забезпечення безперервного їх запасу.
У 1998 р. відзначається 100-річчя заповідної справи. І хоча
ідея заповідання своїм корінням сягає ще в дохристиянські часи,
свідомий, науково обґрунтований підхід до охорони типових і
унікальних природних комплексів як єдиного, надзвичайно
складного і багатофункціонального організму визначився лише на
межі ХІХ-ХХ ст.
Заповідна справа є стрижнем охорони природи і важливим
напрямком діяльності сучасної демократичної держави. Відсоток
заповідних територій відображає ступінь цивілізованості держави.
Держава несе перед міжнародною спільнотою моральну, правову і
політичну відповідальність за збереження й недоторканість
територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Концептуальні засади розвитку заповідної справи в Україні
відображають існуючі пріоритети у сфері заповідної справи згідно
з національним законодавством та міжнародними зобов’язаннями
держави і визначають перспективи розвитку заповідної справи у
контексті загальнодержавних засад соціально-економічного
розвитку та інтеграції з Європейським союзом. Заповідна справа
має все більше сприяти бережному відношенню до природи і

7