Page 29 - 6522

У розрядженій атмосфері відбувається рекомбінація
іона з електроном, що супроводжується дисоціацією [5].
Коли молекулярний іон стикається з будь-якою
нейтральною частинкою, між ними може відбутися
перенесення електрону. Реакції перенесення заряду не
супроводжуються розривом хімічних зв’язків.

+
+
N 2 + ® N (г) + N (г) , O 2 + ® O (г) + O (г) ,
+
NO + ® N (г) + O (г) .
Такого типу реакції називають реакціями
дисоціативної рекомбінації. Але існує клас реакцій, у ході
яких частинки обмінюються атомами. Наприклад,

+
+
O (г) + N 2 (г) ® N (г) + NО (г) ,
+
+
N 2 (г) + О (г) ® N (г) + NО (г) .
У результаті таких реакцій утворюється
+
молекулярний іон NО (г). Оскільки енергія іонізації NО
найбільш низька з усіх частинок верхнього шару
+
атмосфери, то іон NО (г) характеризується найбільшою
кількістю. Завдяки цьому на висоті приблизно 100 км
молекули NО, N 2, О 2 затримують найбільшу частину
ультрафіолетового випромінювання.
Азот [3, 4, 5]. Основним хімічним компонентом
атмосферного повітря є азот. Основна маса атмосферного
азоту знаходиться в малоактвиній молекулярній формі, але
деякі організми (азотфіксуючи бактерії) можуть
використовувати й такі форми азоту. Процес перетворення
азотовмісних речовин у форму, яка придатна для рослин
+
називається нітрифікація. Аміак (NH 4 ) утворюється також
при розкладанні живих і рослинних організмів.
У хімії атмосфери беруть участь п’ять основних
азотовмісних газів: N 2, NH 3, NO, NO 2, N 2O [5]. У
конденсованій фазі азот присутній у формі іона амонію
+
–
(NH 4 ) і нітратного іона (NO 3 ). Можливі реакції утворенні
оксидів азоту мають наступний вигляд:
2 NO + O 2® 2 NO 2 ; O 3 + NO ® NO 2 + O 2 ;
O + NO 2® NO + O 2 ; O + NO 2 + M ® NO 3 + M ;
NO 3 + NO ®2 NO 2 ; NO 2 + O 3® NO 3 + O 2 ;

29