Page 20 - 6514

закінчення проекту і, як наслідок, зростання ризику провалу
проекту, збільшення вартості проекту.
Ітеративна модель – виконання робіт паралельно з безпе-
рервним аналізом отриманих результатів і коригуванням по-
передніх етапів роботи. Проект при цьому підході в кожній
фазі розвитку проходить повторюваний цикл: планування ви-
конання контроль і оцінка (англ. plan-do-check-act cycle). Пе-
реваги ітеративного підходу: зниження впливу серйозних ри-
зиків на ранніх стадіях проекту, що веде до мінімізації витрат
на їх усунення; організація ефективного зворотного зв'язку
проектної команди зі споживачем, що збільшує вірогідність
створення продукту, який реально відповідає їх потребам;
акцент зусиль на найбільш важливі та критичні напрямки про-
екту; безперервне ітеративне тестування, що дозволяє оцінити
успішність всього проекту в цілому; раннє виявлення кон-
фліктів між вимогами, моделями і реалізацією проекту; більш
рівномірне завантаження учасників проекту; ефективне вико-
ристання накопиченого досвіду; реальна оцінка поточного
стану проекту і, як наслідок, більша впевненість замовників і
безпосередніх учасників в його успішному завершенні.
Спіральна модель – розглядається як залежність ефек-
тивності проекту від його вартості з часом. На кожному витку
спіралі виконується створення чергової версії продукту, уточ-
нюються вимоги проекту, визначається його якість і плану-
ються роботи наступного витка. Модель застосовують в сфе-
рах, що дозволяють постійне оновлення продукту проекту,
наприклад, при розробці програмного забезпечення.
Інкрементна модель передбачає розбиття великого обся-
гу проектно-конструкторських робіт на послідовність більш
малих складових частин.

Команда проекту. Учасники проекту реалізують різні
інтереси у процесі його здійснення, формують власні вимоги
відповідно до цілей та мотивації і впливають на проект, вихо-
дячи зі своїх інтересів, компетенцій та ступеня залучення до
проекту.

19