Page 83 - 6500

Є значні можливості для організації зимових видів спорту і відпочинку,
оздоровлення, туризму, санаторно-курортного лікування. Основними рекреаційними
центрами є Верховина, Криворівня.
Площа району - 1,0 тис. кв.км. Рекреаційна місткість: влітку - 50-90 тис. чол.;
взимку - 180 тис. чол.
Яремчансько-Ворохтянський рекреаційний район розташований на території,
підпорядкованій Яремчанській міськраді Івано-Франківської області.
Значну частину території району займає Карпатський природний національний парк.
Один з найбільш освоєних у рекреаційному відношенні рекреаційних районів
Карпатського регіону. Функціонують численні санаторії, пансіонати, турбази, бази
відпочинку в Яремне, Микуличині, Кременцях, Ворохті. Галузями спеціалізації є
оздоровлення, туризм (в тому числі гірськолижний), санаторно-курортне лікування. Ріка
Прут придатна для організації водних видів спорту і туризму.
Площа району - 2,0 тис. кв.км. Рекреаційна місткість: влітку - 400-500 тис. чол.,
взимку - 200 тис. чол.
Чернівецький рекреаційний район займає територію м.Чернівці та його околиць.
Основний вид рекреаційної діяльності - туризм і оздоровлення. У Чернівцях -
численні пам'ятки історії та культури, в околицях є родовища лікувальних мінеральних
вод. Для рекреаційних потреб використовується мало.
Рекреаційна місткість: влітку - 100 тис. чол.; взимку - 25-30 тис. чол.
Вижницько-Путильський рекреаційний район розташований на території
однойменних адміністративних районів Чернівецької області.
Рекреаційні ресурси представлені лікувальними мінеральними водами, унікальними
ландшафтами, пам'ятками історії та культури.
Район найбільш сприятливий для організації зимових видів спорту і туризму,
оздоровлення, санаторно-курортного лікування. Основні рекреаційні центри - Вижниця,
Путила, Вашківці.
Рекреаційні ресурси району використовуються недостатньо.
Площа району приблизно 1,3 тис. кв.км, рекреаційна місткість: влітку - 200 тис.
чол.; взимку - 100 тис. чол.
Таким чином, просторова специфіка розміщення природно-ресурсної бази у
Карпатському регіоні вимагає не уніфікованого, а територіальне диференційованого
підходу до планування перспектив її освоєння.
Рекреаційні регіони, формуючись на основі територіальної близькості, наявності
транспортних і функціональних зв'язків декількох регіонів та спільного рекреаційного
ресурсу, утворюють рекреаційні зони.
Враховуючи досвід виділення певних рекреаційних утворень (О.О.Бейдика, О.О.
Мазуркевича, О.І. Шаблія та ін.) можна виділити в Україні 4 рекреаційні зони: Західну,
Причорноморсько-Азовську або Південну, Центрально-Українську та Східну. В свою
чергу, вони поділяються на 9 регіонів.
Західна рекреаційна зона поділяється на Карпатський рекреаційний район
(загальнодержавного і міжнародного значення); площа = 56,2 тис. кв. км, населення 6,6
млн. чол., де зосереджено понад 800 мінеральних джерел, з яких 50% у Закарпатській
області, 30% всіх пам'яток історії та культури тощо; основними вузлами є Львів, Ужгород,
Чернівці, Івано-Франківськ, Мукачеве, Коломия, Яремче, Косів, Трускавець, Моршин,
Свалява та Придністровський.
Південна рекреаційна зона поділяється на 2 регіони.
Найрозвинутішим з них є міжнародний Кримський РР, що знаходиться в АР Крим
(площа - 26,2 тис. кв. км, або 4,3% площі країни). Основні райони: Південний берег
Криму, Євпаторійський, Феодосійський. У межах ПБК формується курортна агломерація
Велика Ялта. Існуюча структура курортно-рекреаційної мережі складається на 30% із