Page 26 - Міністерство освіти України

співжиття: вимоги шанобливого ставлення до родичів, заборона вбивства,
розпусти, засудження крадіжок, брехні, зависті. В Нагірній проповіді стверджу-
ється: не протився злу, бути покірним, самоприниження як головні добродіяння
християн. У посланнях апостолів містяться повчання про підкорення владі,
панам, голові сім’ї.
Християнство навіть при зароджені ніколи не було єдиним з точки зору
ідеології та організації. У ньому виникло багато різних течій, обумовлених
соціальними чинниками. У 395 р. Римська імперія розкололася на Західну і
Східну. Розпочався процес розділення римської та константинопольської
церков, який остаточно завершився 1054 року. Західна церква отримала назву
католицької (вселенської), а східна - православної.
3.2. Православ’я. У даний час у світі існує 15 автокефальних
(незалежних, самостійних) церков: Константинопольська, Александрійська,
Антіохійська (Сірія, Ліван), Єрусалимська, Руська, Грузинська, Сербська,
Болгарська, Кіпрська, Еладська (Греція), Албанська, Польська, Румунська,
Чехо-Словацька, Американська.
Основу православного вірування складає Біблія («святе письмо»), Святий
переказ «символ віри», затверджений на перших двох соборах 325 і 381 р.р.
Особливої уваги церква надає наверненню людей до віри в Бога,
внутрішньому пишному оформленню храмів, проведенню богослужіння, де
важлива роль належить священнику. Для православних віруючих дуже
важливим є відвідування храмів, виконання постів, таїнств, у яких «під видимим
образом передається невидима благодать божа». Православна церква визнає сім
таїнств: хрещення, причастя, священство, сповідь, миропомазання, шлюб і
маслосвяття.
Хрещення - це прилучення до християнства шляхом занурення у воду або
окроплення. Слово «хрещений» рівнозначне слову «християнин».
Обряд окроплення водою як магічна дія виник ще в далекому минулому.
У багатьох народів вважалося, що вода має здатність відганяти від людини
«нечисту силу». Тому ще до виникнення християнства існував звичай
окроплювати немовля водою і при зануренні в неї давати йому ім’я.
Раннє християнство не знало обряду хрещення і лише з 1У ст. було
оголошене обов’язковим. Форма обряду в різних християнських церквах
різноманітна: католики обливають хрещеного водою, протестанти - окроплю-
ють або занурюють у воду, православні тричі занурюють у воду або окроп-
люють.
Цією дією нібито змивається «первородний гріх», наслідуваний дитиною
від «прабатьків людства», що відкриває перед нею перспективу спасіння.
Причастя або євхаристія - це з’їдання хліба і випивання вина, які
сприймаються як тіло і кров Христа. Причащаючись, вчить церква, віруючий
приймає «подячну жертву» і «прилучається до божественного єства». У деяких
простанських церквах і сектах (євангельські християни-баптисти, адвентисти,
мемоніти, п’ятидесятники та ін.) специфічною формою причастя є хлібопре-
ломлення. На відміну від православ’я та католицизму, вони вважають причастя
не таїнством, а обрядом, який символізує духовну єдність віруючих у їхній вірі
під час другого пришестя Христа.
З появою землеробства хліб і вино почали вважатися кров’ю
рослинницьких духів і божеств, до яких люди «причащалися». З стародавніх ре-

26