Page 37 - 6464

Продовження таблиці 4.1
60x84/8, 60x90/8, 60x84/16, 60x90/16, 70x100/16,
• з незначною кількістю ілюстрацій
70x108/16
Науковий журнал:

• ілюстрований 60x84/8, 60x90/8, 84x108/16
• з незначною кількістю ілюстрацій 60x84/16, 60x90/16, 70x100/16, 70x108/16
Реферативний журнал 60x84/8, 60x90/8, 60x88/8

Оптимальні варіанти вітчизняних форматів газетних видань наведені у
таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 – Формати газетних видань
Основні формати газет (мм) Похідні формати газет (мм)
(А2) 420x594 (A3) 297x420 (А4) 210x297

450x598 299x450 225x429
420x630 315x420 210x315
420x598 299x420 210x289
420x578 289x420 210x275

350x540 270x350

2. Обсяги видань
Поняття обсягу, як і формату видання, криється в його кількісній
характеристиці. Найперша — це кількість сторінок або колонок. Професійними
ж означеннями такої характеристики є різні види аркушів:
- паперовий;
- фізичний друкований;
- умовний (приведений) друкований;
- авторський;
- обліково-видавничий.
Таким чином, обсяг видання – це його кількісна характеристика, виражена
певною кількістю аркушів, сторінок чи колонок.
Для чіткішого розуміння цього визначення важливо з'ясувати деякі
особливості термінологічних ознак перелічених вище різних видів аркушів.
Паперовий аркуш з фізичної (предметної) точки зору — виготовлений
здебільшого з рослинних або штучних волокон і доведений до певних розмірів
листоподібний матеріал, призначений для різних цілей, здебільшого для
друкування текстів чи ілюстрацій. З точки зору видавничо-поліграфічного
терміна — це одиниця розрахунку кількості паперу, необхідного для
друкування конкретного видання. Існують різні стандартні розміри паперового
аркуша. Всі серії (A, B, C) існуючих паперових форматів відносяться до
світового стандарту ISO 216 (таблиця 4.3).

36