Page 113 - 6459

Перед буксируванням виконують низку заходів щодо
забезпечення надійності і безпеки перегону установки, зокрема
рухомий портал і всі вантажі закріплюються, всі палубні отвори і
отвори, які ведуть у підпалубні приміщення, повинні бути задраєні. На
СПБУ залишають мінімальний склад команди, який виконує роботи з
буксирування і встановлення на точку буріння СПБУ.
До початку буксирування розробляють проект перегону, в якому
залежно від відстані, району плавання, достовірності і
довгостроковості метеопрогнозу вказуються швидкість буксирування,
число і потужність буксирів, схема їх розташування та інші заходи
щодо здійснення безпечного переходу. Проводяться розрахунки на
міцність і остійність установки з метою визначення надійності
буксирування. Особливу увагу звертають на довжину опорних ніг. При
необхідності, в цілях зниження парусності, верхні секції ніг знімають.
Відповідно до Правил Регістра СНД розривне зусилля буксирного
троса визначають (у кН) за формулою
роз = 0,716 ∙ ∙ , (9.1)
б
П
2
де — площа лобового опору зануреній частині СПБУ, м ;
П
— швидкість буксирування, вказана у свідоцтві, вузли.
б
У світовій практиці для транспортування СПБУ застосовують
спеціальні транспортні судна. Наприклад, СПБУ «Горила 11» масою 18
тис. т і висотою опорних колон 154 м транспортували із Сінгапуру до
Роттердама на судні «Майнті сервант 3» вантажопідйомністю 25 тис. т.
з розміром палуби 180х140 м.
Встановлення СПБУ на точці буріння
До встановлення СПБУ на точці буріння проводять інженерні
дослідження грунту морського дна. Порядок і об’єм інженерних
досліджень визначаються відповідно до програм дослідницьких
організацій і регламентуються інструкціями, що діють, методиками і
іншою нормативно-технічною документацією проектних організацій і
органів нагляду. Визначаються глибини води, течії, місячні і штормові
припливи, величини 10-50 і 100-річних штормових хвиль у даному

107