Page 108 - 6459

ЛЕКЦІЯ №9
САМОПІДЙОМНІ ПЛАВУЧІ БУРОВІ УСТАНОВКИ (СПБУ)

9.1 Призначення, конструкція і принцип роботи СПБУ
Самопідйомна плавуча бурова установка (СПБУ) - це бурова
установка, що піднімається в робочому положенні над поверхнею моря
на колонах, що спираються на грунт дна моря і застосовують
переважно у розвідувальному бурінні на морських нафтових і газових
родовищах в акваторіях з глибинами вод 30-120 м (рис. 9.1).
Максимальна межа глибина моря для сучасних конструкцій СПБУ
складає до 168 м. Колони рухливі в вертикальному напрямку щодо
основного корпусу (понтона). На верхній палубі понтона і в середині
нього розташовується технологічне обладнання та засоби
життєзабезпечення.
СПБУ класифікують:
- за формою понтона (трикутна, прямокутна, прямокутна з
аутригерами. Перша і остання використовуються для 3-колонної
СПБУ; рідше зустрічаються 5-ти і 6-ти гранної форм);
- за кількістю опорних колон (3, 4, 5, 6, 8, 10, 12 і 14-колонні);
- за конструктивним виконанням опорних колон (циліндрична
суцільна, фермова або призматична);
- за формою поперечного перерізу опорних колон (циліндрична
колона має круглу форму поперечного перерізу з виступаючими
рейками; фермові колони можуть бути трикутними або квадратними
в поперечному перерізі; у кутах колон знаходяться зубчасті рейки;
довжина фермових колон може досягати 180 м);
- за нахилом опорних колон (вертикальні і похилі);
- за конструктивним оформленням низу опорних колон
(залежить від передбачуваного механізму взаємодії колон з грунтом:
спиранням на грунт або проникненням в грунт. У першому випадку
колони з'єднуються внизу загальним опорним матом (такий тип

102