Page 67 - 6438

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що
справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову
систему України.
Система оподаткування – це нормативно визначені платники податків,
їхні обов'язки та права, об'єкти оподаткування, види податків; зборів і платежів,
а також порядок їх стягнення.
Система оподаткування характеризується її елементами – суб'єкт, об'єкт
оподаткування, податкова ставка, джерело сплати (рис. 13.1).
Суб'єкти оподаткування – це платники (фізичні чи юридичні особи), які
безпосередньо сплачують податки.
Об'єкт оподаткування – це доходи (прибуток), додана вартість продукції
(робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), спеціальне використання
природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб, інші об'єкти, визначені
законодавством про оподаткування.
Податкова ставка – розмір податку з одиниці об'єкта оподаткування.
Джерело сплати – дохід (заробітна плата, прибуток тощо), із якого
сплачується податок; собівартість; частина виручки від реалізації продукції.
За методами обчислення податки можна поділити таким чином:
1. Кадастровий (від слова кадастр – таблиця, довідник) коли об'єкти
оподаткування розділені на групи за певною ознакою. Перелік цих груп і їх
ознаки заносяться у відповідні довідники. Для кожної групи встановлена
індивідуальна ставка податку. Такий метод характеризується тим, що розмір
податку не залежить від прибутковості об'єкта. Прикладом такого податку є
податок з власників транспортних засобів. Він утримується за встановленою
ставкою в залежності від об'єму двигуна транспортного засобу і не залежить від
того, використовується транспортний засіб чи простоює.
2. На підставі декларації. Декларація – документ, в якому платники
податку наводять розрахунок доходу і податок із нього. Характерною рисою
цього методу є те, що сплата податку відбувається після отримання доходу
особою, яка цей доход отримує. Наприклад, податок на прибуток підприємств.
3. З джерела виплати доходу, що зменшується на суму податку.
Наприклад, прибутковий податок з громадян, який сплачується підприємством
або організацією, де працює фізична особа. До виплати заробітної плати з неї
утримується прибутковий податок і перераховується до бюджету, решта
сплачується робітнику.
Поєднання в єдиній системі оподаткування різноманітних за об'єктами
оподаткування й методами обчислення податків дозволяє державі реалізувати
на практиці основні функції податків: фіскальну, регулюючу, розподільчу,
стимулюючу, контрольну.
Фіскальна функція – є найважливішою, оскільки згідно з цією функцією
податки виконують своє головне призначення – наповнення доходної частини
бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. Основна ознака
цієї функції – її стабільність, що дозволяє формувати надходження податків до
бюджету на постійній, стабільній засаді.

66