Page 64 - 6435
P. 64

навантаження проводів їх переріз на ділянці 1 потрібно збільшити й уточнити
               питомі  дисконтовані  витрати  на  цій  ділянці  з  врахуванням  витрат  на
               реконструкцію лінії.
                   Якщо  пропускна  здатність  транзитної  лінії  вибрана  із  запасом,  то  при
               приєднанні  нових  споживачів  переріз  проводів  на  ділянці  1  можна  не
               змінювати.  Проте,  за  значного  перевищення  навантаження  порівняно  з
               економічним  варто  розглянути  варіант  заміни  проводів  на  головній  ділянці  з
               його техніко-економічним обгрунтуванням.
                   Приклад  2.  Ррозрахуємо  оптимальний  кут  приєднання  відгалужувальної
               лінії з навантаженням S B =450 кВ·А до транзитної повітряної лінії напругою 10
               кВ, довжиною L=8 км і потужністю навантаження S Т = 1200 кВ·А (див. рисунок
               3.12).  Значення  коефіцієнтів  потужності  навантаження  споживачів  транзитної
               лінії та відгалуження приймаємо рівними 0,8. Додатково приєднаний споживач
               розміщений на відстані l 0=3 км від транзитної лінії,  довжина ділянки l=5 км.
               Транзитна  повітряна  лінія  виконана  проводом  АС -  70  з  тривало  допустимим
               струмом  навантаження  І д = 265 А.  Погонний  опір  проводів  транзитної  лінії
               r 01=0,429 Ом / км,  питомі  капітальні  вкладення  K 01=319  тис.  грн / км.    Час
               використання  найбільшого    навантаження    споживачів  Т нб=4500  год.  Норму
               дисконту приймемо рівною Е=0,2, вартість електроенергії Ц=1,1 грн / кВтгод,

               коефіцієнт відрахувань на технічне обслуговування та ремонт α е=3,8%.
                   За  формулою  (3.36)  визначимо  час  найбільших  втрат  τ = 2886  год.  За
               економічною густиною струму для відгалуження вибираємо провід АС - 35, для
               якого r 02 = 0,79 Ом / км, К 02 = 315тис. грн /км. Питомі дисконтовані витрати для
               ліній  1,2,3,  обчислені  за  формулою  (3.29),  відповідно  дорівнюють
               В 10=246 тис. грн / км, В 20=159 тис. грн / км, В 30=400 тис. грн / км.
                   На  рисунку  3.13  зображена  залежність  дисконтованих  витрат  (3.30)  та  їх
               складових  від  кута  приєднання  відгалуження    α.  З  рисунка  3.13  видно,  що
               цільова  функція  (3.30)  приймає  мінімальне  значення  при  деякому
               (оптимальному)  значенні  кута  α.  При  збільшенні  кута  α  складова
               дисконтованих витрат В дс1  на ділянці 1 збільшується, а складова витрат В дс2 на
               ділянці  2,  навпаки,  зменшується.  Складова  дисконтова  них  витрат  В дс3  на
               ділянці  3  має  мінімальне  значення  у  випадку  приєднання  відгалуження  по
                                                                        0
               найкоротшій  відстані,  тобто  під  кутом  90   до  магістралі.  Кут  α  може
                                                         0
                                                                        0
               змінюватися у діапазоні від α 1 = 31  до α 2 = 135 , де кут α 1 відповідає радіальній
               схемі живлення споживача від центра живлення А, а кут α 2 – схемі живлення від
               вузла навантаження транзитної лінії. При малих значеннях кута α  дисконтовані
               витрати збільшуються за рахунок відносно великих значень витрат на ділянках
               2 і 3, а при великих значеннях кута α – із-за збільшення витрат на ділянці 1.
   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69