Page 107 - 6435

r
Q  (Q  Q ) 1 e ,
1 к 01 к
r
1
де Q  Q  Q  Q  Q  250 120 230 150 750 квар,   
01 1 2 3 4
2,45
Q  (750 750)  0 квар.
1 к
3,7
Визначимо оптимальну потужність конденсаторів для вузла 2
r
Q  Q  [Q  (Q  Q )] e 2 ,
1 к 2 12 к 1 к
r
2
де Q  Q  Q  Q ,
12 2 3 4
3,25
Q  120 (750 0)    243 квар.
к 2
6,7
Так як ми отримали від’ємне значення Q , то вилучаємо дане
к 2
відгалуження з розрахункової схеми.
Обчислимо оптимальну потужність конденсаторів для вузла 3
r
Q  Q  [Q  (Q  Q )] e 3 ,
к 3 3 23 к к 1
r
3
де Q  Q  Q ,
23 3 4
2,55
Q  230 [380 (750 0)]    485 квар.
3
к
3,7
Визначаємо оптимальну потужність конденсаторів для вузла 4
Q  Q  Q  Q  Q  750 0 485 265 квар.  
к 4 к 1 к к 2 к 3
Перевіримо баланс реактивної потужності
Q  Q  Q  485 265 750 квар. 
к к 3 к 4
Отже, з погляду забезпечення мінімальних втрат активної потужності
доцільно встановити БК у вузлах 3 і 4.

5.3 Оптимальний розподіл реактивного навантаження
споживачів між джерелами реактивної потужності

Оптимізація та підвищення енергоефективності розподільчих електричних
мереж може бути досягнута шляхом правильного вибору типу, економічно
доцільної потужності та розміщення компенсувальних пристроїв. В процесі
експлуатації електричної мережі це дозволяє зменшити втрати електроенергії та

видатки на її оплату, покращити якість електроенергії та знизити
експлуатаційні витрати.
Враховуючи введення плати за перетікання реактивної електроенергії між
електропередавальною організацією та її споживачами, велика кількість
наукових робіт присвячено питанням компенсації реактивної потужності.
Вченими в галузі компенсації реактивної потужності проведено аналіз існуючої
методики обчислення плати за споживання та генерацію реактивної
електроенергії, вдосконалюються способи й засоби компенсації, аналізується
ефективність різних джерел реактивної потужності, розробляються методи
вибору оптимальної потужності компенсувальних пристроїв.