Page 104 - 6435

При цьому вважаються заданими реактивні навантаження радіальних ліній,
їхній активний опір та сумарна потужність компенсувальних пристроїв Q К, яка
підлягає розподілу (рисунок 5.6). Розв'язання цього завдання повинно
відповідати умові мінімуму втрат потужності від передачі реактивного
навантаження з врахуванням компенсації [10].

Рисунок 5.6 - Розрахункова схема радіальної мережі

Сумарні втрати активної потужності від передачі реактивної потужності
визначають як суму втрат в окремих радіальних лініях

(Q  Q ) 2 (Q  Q ) 2 (Q  Q ) 2
P  1 1 к r  2 к 2 r  ... n кn , r
U 2 1 U 2 2 U 2 n
(5.1)

де Q 1 , Q 2 , … Q n – реактивні навантаження окремих ліній;
Q к1 , Q к2 , … Q кn – потужності конденсаторних установок, увімкнених в
кінці радіальних ліній;
r 1 , r 2 , … r n – активні опори радіальних ліній.
Як відомо, мінімум втрат потужності (або будь-яких витрат) відповідає
рівності приросту втрат у кожній лінії (або похідної від втрат потужності по
реактивній потужності навантаження в кожній лінії), тобто

(Q  Q )r  (Q  Q )r  ... (Q  Q )r  (Q Q ) ,r (5.2)
1 1 к 1 2 к 2 2 n кn n к e
де Q=Q 1+Q 2+…+Q n – сумарне реактивне навантаження;
Q к – потужність конденсаторів, що підлягає розподілу;
r e – еквівалентний опір мережі, визначений з виразу
1 1 1 1
   ... . (5.3)
r r r r
e 1 2 n
Звідси потужність конденсаторів будь-якої радіальної лінії можна
визначити за формулою
Q  Q  (Q Q ) / .r r (5.4)
кі і к e i

5.2.2 Розподіл конденсаторів у магістральній мережі
На сучасних підприємствах і в розподільчих районних мережах широко
застосовують магістральні схеми електропостачання, тому виникає потреба
розподілу конденсаторів поперечної компенсації в таких мережах. Розглянемо
послідовність їх розподілу на прикладі розрахункової схеми ( рисунок 5.7) .