Page 98 - 6421

процесу розслідування. Прагнення якнайшвидше обґрунтувати
обвинувачення і закінчити справу в термін може призвести до
штучного створення доказів, аж до спонукання підозрюваного
визнати себе винним у правопорушенні, якого він, можливо, не

вчиняв. У результаті часом обвинувачується невинний, і,
навпаки, корумповані працівники правоохоронних органів мають
чимало можливостей звільнити від відповідальності винного.

У вирішенні багатьох з цих проблем істотне значення має
процесуальне регулювання юридичної відповідальності. При
визначенні процесуального порядку здійснення відповідальності
існує така закономірність: чим суворіша санкція, що підлягає

застосуванню, тим складніші процедури дослідження обставин
справи, підготовки й ухвалення рішення про застосування чи
незастосування санкції. Тому найбільший розвиток загальні

принципи юридичної відповідальності отримали в карному
процесі; за тими ж принципами здійснюються інші види
відповідальності.

Основним принципом юридичної відповідальності є
законність. Це означає, що відповідальність застосовується
тільки за правопорушення, тобто винне протиправне діяння,

вчинене деліктоздатною особою.
При застосуванні відповідальності, закону, що забороняє
яке-небудь діяння, не повинна надаватися зворотна сила вже з тієї
причини, що право, як правило, звернене в майбутнє, регулює

вольову поведінку людей, що порівнюють свої вчинки з їхньою
юридичною оцінкою (за що карати людину, якщо він не знав, що
цей учинок колись буде заборонений?). По тій же причині

повинно бути заздалегідь відомо, яке саме покарання чи
стягнення буде застосоване до тих, хто зробить саме таке
правопорушення. Додання зворотної сили закону, що підсилює
покарання чи стягнення, неприпустимо тому, що соціальне

призначення і заборон, і санкцій (погрози за їхнє порушення)
полягає в тому, щоб вплинути на вибір тієї чи іншої лінії
поведінки. Навпаки, закон, що скасовує заборону чи полегшує

покарання, стягнення, обов'язково повинен мати зворотну силу,
тому, що суворе покарання за діяння, що раніше вважалося
злочином, а тепер не вважається чи карається менш суворо, не

тільки суперечить гуманізму і справедливості, але і зрівнює в

98