Page 93 - 6421

конкретні правові відносини. Правопорушення не заподіює
втрати і збитку нормам закону, що продовжують діяти і
вважаються обов'язковими; воно шкідливо чи небезпечно для
конкретних прав і охоронюваних законом інтересів, для

стабільності певної області суспільних відносин.
Правопорушення – конкретний факт, юридичне визначення
(кваліфікація) якого міститься в законі. Те ж і правовий примус:

він може застосовуватися лише до конкретних осіб (суб'єктів
права) за точно визначені порушення в тій сфері, де люди
спілкуються між собою, вступають у відносини. Неможливо
застосувати санкції за «порушення права взагалі», але можна і

треба застосувати їх за конкретну провину; неможливо відновити
порушений правопорядок, не відновлюючи конкретні права,

примушуючи до виконання конкретних обов'язків.
Необхідність точної визначеності якостей правопорушення і
примусових заходів, що повинні застосовуватися у випадку його
вчинення, припускає особливе значення так званої «догми права»

при здійсненні юридичної відповідальності. Ні ознаки
правопорушення, як вони описані в законі, ні санкції, що
визначають примусові заходи за нього, не підлягають

розширювальному чи поширювальному тлумаченню або
застосовуванню за аналогією. При застосуванні примусових
заходів повинно бути доведено, що особа, притягнута до
відповідальності, вчинила правопорушення, ознаки якого описані

в законі, у результаті чого до нього застосовується точно
визначений примусовий захід на основі й у рамках закону.
По-друге, усі види відповідальності здійснюються на основі

нормативних конструкцій, що представляють єдність норм
матеріального і процесуального права. Ознаки правопорушення і
санкції за його здійснення передбачені нормами матеріального
права; порядок доведення, визначення того, було чи не було

правопорушення і хто його вчинив, а також призначення
конкретного примусового заходу в межах санкції порушеної
норми – суворо регламентоване нормами процесуального права.

Юридична відповідальність має такі ознаки:
– її підставою є тільки правопорушення;
– вона завжди пов’язана з державним примусом;

93