Page 80 - 6421
P. 80

конкретний юридичний зв'язок суб'єктів права з приводу різних
                  об'єктів,  правовідносини  реалізуються  шляхом  виконання  їх
                  сторонами взаємних прав і обов'язків.
                         Юридичним фактом називається така життєва обставина, з

                  якою  закон  пов'язує  виникнення,  зміну  чи  припинення
                  правовідносин.  Ці  обставини  вказуються  в  гіпотезах  правових
                  норм, і, коли вони виникають у реальному житті, це приводить до

                  того, що у визначених суб'єктів або з'являються взаємні права й
                  обов'язки,  тобто  виникає  правовідношення;  або  відбувається
                  зміна  цих  правовідносин  (обсягу  чи  змісту  зазначених  прав  і
                  обов'язків, складу суб'єктів); або правовідношення припиняється

                  –  зазначені права й обов'язки зникають.
                         Таким  чином,  у  залежності  від  породжуваних  ними
                  наслідків  юридичні  факти  можуть  бути  класифіковані  на

                  правостворюючі, правозмінюючі і правоприпинюючі.
                         Так, за договором позики в момент передачі грошей в особи,
                  що одержала гроші (позичальника), виникає обов'язок повернути

                  борг, а в позикодавця – право вимагати такого повернення, тобто
                  виникає  правовідношення.  Часткове  (за  згодою  останнього)
                  повернення боргу  змінює правовідносини (обсяг прав і обов'язків

                  сторін),  а  у  випадку  смерті  позичальника  –    його  суб'єктний
                  склад: стороною правовідносини стає його спадкоємець.
                         Найбільш істотним є розподіл юридичних фактів по їхньому
                  зв'язку  з  волею  учасників  правовідносини.  На  цій  підставі

                  виділяються правові дії і правові події.
                         Дії  –  це вольові акти поводження, учинки людей. У своїй
                  повсякденній  практиці  люди  роблять  незліченне  число  актів

                  поводження,  однак  лише  з  якоюсь  частиною  цих  актів  закон
                  зв'язує настання юридичних наслідків. Тільки ці акти поводження
                  і будуть діями в юридичному змісті, тобто правовими діями.
                         Такі  дії  можуть  бути  правомірними,  тобто  відповідними

                  правовим  розпорядженням,    і  неправомірними,  котрі  правовим
                  вимогам не відповідають, порушують їх.
                         Правомірні  дії  у  свою  чергу  підрозділяються  на  юридичні

                  акти і юридичні вчинки.
                         Юридичні акти – це такі дії, що зроблені з метою домогтися
                  конкретного  правового  результату  (висновок  цивільно-правової

                  чи трудової угоди, вступ у шлюб і т. п.). Юридичні вчинки –  такі



                                                              80
   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85