Page 75 - 6421

можуть володіти суб'єкти права. Ці права й обов'язки, але вже в
конкретизованій, предметній формі складають зміст
правовідносини.
– правовідносини – це юридично захищені відносини. У

випадку невиконання юридичних обов'язків суб'єктами
правовідносин, до них можуть бути застосовані примусові
заходи, передбачені санкціями юридичних норм.

Залежно, від того, якою галуззю права регулюються
соціальні зв'язки, правовідносини поділяються на
конституційні, цивільні, адміністративні, трудові й інші. У
залежності від кількості суб'єктів розрізняють прості

правовідносини (де кожна сторона представлена одним
суб'єктом) і складні (де кожна сторона представлена декількома
суб'єктами). У залежності від визначеності сторін розрізняють

відносні правовідносини (де точно визначені обидві сторони) і
абсолютні (де точно визначена одна сторона правовідносини, а
другою є усі взаємодіючі з нею суб'єкти).

У будь-яких правовідносинах суб'єктивному праву однієї
сторони відповідає (кореспондує) суб'єктивний обов'язок іншої
сторони правовідносин (наприклад, праву працівника на

одержання заробітної плати в трудових правовідносинах
відповідає обов'язок адміністрації виплатити її у встановлений
термін).
Правовідносини на відміну від інших суспільних відносин

охороняються державною владою від порушень. Держава
встановлює санкції за порушення правовідносин, за матеріальну
шкоду, за порушення юридичних обов'язків, за факти

правопорушень.
Учасники правовідносин зв'язані між собою конкретними
суб’єктивними правами і обов'язками, які мають офіційний
юридичний характер. Між ними існує суб'єктивний

індивідуальний зв’язок на підставі законодавчих актів.
Правовідносини виникають і існують тоді, коли є два і
більше суб'єкти суспільних відносин, між якими виникають права

і обов'язки з приводу задоволення матеріальних і духовних
потреб та інтересів зацікавлених сторін, які можуть бути
врегульовані і неврегульовані законодавством.

75