Page 77 - 6421

– залежно від урегульованості законодавством вони можуть
бути врегульовані законом (нормативним актом) і не
врегульовані – природні правовідносини.
– залежно від галузей права (предмета правового

регулювання) вони можуть бути конституційні, адміністративні,
цивільно-правові, фінансово-правові, трудові, земельні,
екологічні, кримінально-правові тощо.

– в залежності від кількості суб'єктів, які приймають участь
у правовідносинах, їх можна поділити на прості (два суб'єкти) і
складні, коли існує три і більше суб'єктів.
– по методу правового регулювання правовідносини можуть

бути договірні і управлінські (державно-владні).
– по змісту суспільних відносин вони можуть мати характер
політичних, економічних, моральних, релігійних, міжнародних

відносин.
– по змісту поведінки суб'єктів вони можуть бути активні
(виконання обов'язків) і пасивні (утримання від певних

фактичних фізичних дій).
– в залежності від функціонального призначення вони
можуть бути регулятивні (статичні – закріплюючі і динамічні –

розвиваючі) і охоронні (соціальні цінності).
– за терміном тривалості – короткочасні, які завершуються
виконанням учасниками своїх прав і обов'язків, і продовжуючі,
які не завершуються виконанням одних прав і обов'язків

(наприклад, трудові правовідносини після укладення трудового
договору).
– за характером відносин, які можуть регулюватись

національною системою права і нормами міжнародного права, –
внутрішні правовідносини і міжнародні правовідносини.
Суб'єкти (сторони) правовідносин – це учасники правового
відношення, що володіють взаємними правами й обов'язками.

Найчастіше таких сторін дві: продавці і покупець при
купівлі-продажу; слідчий і свідок при здійсненні допиту і т.п.
Однак бувають і багатобічні правовідносини. Так, кожен

громадянин із приводу своїх конституційних прав знаходиться в
правовідносинах із всіма іншими суб'єктами, у тому числі і з
державою: усі вони зобов'язані поважати його права, не

перешкоджати їхньої реалізації.

77