Page 85 - 6421
P. 85

–  протиправність  –  наступна  дуже  важлива  ознака
                  правопорушення.  Не  всяке  діяння  –  дія  чи  бездіяльність  є
                  правопорушенням.  А  лише  те,  що  відбувається  всупереч
                  правовим велінням, порушує закон.

                          –  одним  з  найважливіших  ознак  правопорушення  є
                  наявність  провини.  Провина  відображає  психічний  стан  і
                  відношення особи до чиненого ним протиправного діяння – дії чи

                  бездіяльності, а також до виникаючого в результаті такого діяння
                  наслідкам.  Вона  означає  розуміння  чи  усвідомлення  особою
                  протиправності  своєї  поведінки  і  виникаючих  при  цьому
                  наслідків. Ось чому не можна вважати правопорушеннями діяння

                  неповнолітніх  осіб  і  осіб,  визнаних  судом  неосудними,  навіть
                  якщо  вони  і  суперечать  праву,  оскільки  вони  не  здатні
                  усвідомлювати і розуміти протиправність своїх дій.

                         Не  вважаються  правопорушеннями  і  так  звані  об'єктивно
                  протиправні діяння, хоча вони відбуваються усвідомлено, з волі
                  особи.  Такого  роду  діяння відбуваються  в  силу  професійних  чи

                  службових обов'язків і не містять у собі провини, наприклад, дії
                  пожежника,  що  заподіяв  шкоду  майну  під  час  гасіння  пожежі,
                  аналогічні  дії  рятувальника,  лікаря.  Розрізняють  дві  форми

                  провини: намір і необережність. Намір припускає, що особа, що
                  зробила протиправне діяння, усвідомлює суспільно небезпечний
                  характер  своїх  дій  чи  бездіяльності,  передбачає  їх  суспільно
                  небезпечні наслідки і бажає (або допускає) їхнього настання.

                         У  тому  випадку,  коли  особа,  усвідомлюючи  суспільно
                  небезпечний  характер  вчиненого  нею  діяння,  передбачає
                  можливість  і  неминучість  його  шкідливих  наслідків  і  бажає

                  їхнього настання, має місце прямий намір. Якщо ж особа розуміє
                  протиправність свого діяння і його наслідку, але не бажає їхнього
                  настання,  хоча  і  допускає  таку  можливість  чи  байдуже
                  відноситься до них, має місце непрямий намір.

                         Необережність, як одна з форм провини буває двох видів:
                  самовпевненість і недбалість.
                         Самовпевненість припускає, що особа передбачає суспільно

                  небезпечні наслідки своєї поведінки, але легковажно розраховує
                  їх уникнути.
                         Недбалість  припускає,  що  особа  не  передбачає  суспільно

                  небезпечних  наслідків  своїх  діянь,  але  може  і  повинна  їх



                                                              85
   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90