Page 70 - 6421

Права людини порівняно з правами громадянина
пріоритетні. Адже права людини поширюються на всіх людей,
які прожинають у тій або тій державі, а права громадянина —
лише на тих осіб, які є громадянами певної країни.

Прикладом прав громадянина, закріплених Конституцією
України, є право на свободу об'єднання в політичні партії та
громадські організації (ст. 36), право брати участь в управлінні

державними справами (ст. 38), право на проведення зборів,
мітингів, походів, демонстрацій (ст. 39), право на соціальний
захист (ст. 46) та інші.
Говорячи про права людини і громадянина, слід зважати на

те, що таке їх розмежування не має абсолютного значення,
оскільки за згодою між державами деякі громадянські права
можуть бути поширені на громадян іншої держави – суб'єктів

укладених між державами договорів.

3.3. Міжнародні стандарти в галузі прав людини.

Сучасне міжнародне співтовариство приділяє значну увагу

розвитку та забезпеченню прав людини. Ці процеси набули
особливої інтенсивності після другої світової війни. Цьому
сприяли загальна демократизація міжнародних відносин,
створення Організації Об'єднаних Націй, інших демократичних

міжнародних інституцій.
Демократизацію процесу, пов'язаного з проголошенням,
захистом прав людини, значно прискорило прийняття

міжнародних документів щодо закріплення, правової
регламентації і розроблення механізму міжнародного захисту
прав людини у державах, які підписали відповідні міжнародні
договори.

До найважливіших міжнародних документів, з якими
повністю узгоджуються положення Конституції України можна
віднести Загальну декларацію прав людини (1948 р.),

Міжнародний договір про громадянські та політичні права
(1966 р.), Міжнародний договір про економічні, соціальні та
культурні права (1966 р.), Європейську конвенцію про захист

прав і фундаментальних свобод людини з протоколами (1950 р.),

70