Page 123 - 6415
P. 123

капіталу  для  держави  є  відсоток  за  позикою,  джерелом  сплати
                  якого виступають кошти бюджету.
                         Формами  прояву  державного  кредиту  є  державні  позики
                  (забезпечені випуском цінних паперів чи залучені на підставі угод)

                  та гарантії. На відміну від державних позик, які відразу впливають
                  на  величину  централізованого  грошового  фонду  бюджету,
                  гарантування погашення зобов'язань не обов'язково призводить до

                  зміни  останнього.  Якщо  боржник  своєчасно  і  в  повному  обсязі
                  розрахувався  за  своїми  зобов'язаннями,  то  гарант  (у  нашому
                  випадку держава) не несе будь-яких додаткових витрат.
                         За  юридично-правовим  статусом  державний  кредит  можна

                  трактувати як врегульований нормами права механізм залучення
                  додаткових  коштів  державою  або  сукупність  особливих

                  фінансових правовідносин, передбачених нормативно-правовими
                  актами,           що         обумовлюються                політико-економічними
                  прерогативами  держави  у  процесі  залучення  нею  тимчасово
                  вільних коштів на засадах добровільності, зворотності, платності

                  і  строковості.  Юридичною  основою  державних  позик  є  договір
                  (угода).  Навіть  у  випадку  залучення  державних  позик  шляхом
                  випуску  цінних  паперів,  кредитори  (замість  надання  у

                  розпорядження держави вільних коштів) отримують документи і
                  державні  цінні  папери,  які  надають  їм  певні  фінансові  права,
                  переваги.  Зазвичай  угодами  оформляють  кредити  від  урядів
                  інших країн та міжнародних організаційцій, тоді як за допомогою

                  цінних паперів мобілізуються кошти на фінансовому ринку.
                         У  традиційному  розумінні  державний  кредит  виникає  як
                  реакція  на  бюджетні  дефіцити,  зумовлені  неекономним,

                  нераціональним  використанням  коштів,  або  додатковими  з
                  економічних,  соціальних  і  політичних  причин  державними
                  видатками,  що  виходять  за  межі  фіскальних  можливостей
                  оподаткування. Саме тому об’єктивна необхідність використання

                  державного  кредиту  для  задоволення  суспільних  потреб
                  зумовлена  постійною  суперечністю  між  обсягом  цих  потреб  і
                  можливостями  держави  щодо  їхнього  задоволення  за  кошти

                  єдиного  центрального  фонду  державного  бюджету.  За  сучасних
                  функцій  держави  і  потенційних  фіскальних  можливостях
                  ефективної ринкової економіки державний кредит має особливе

                  значення у зосередженні, з'єднуванні й використанні розрізнених
                  капіталів в інтересах суспільства.


                                                             115
   118   119   120   121   122   123   124   125   126   127   128