Page 126 - 6415

За методами розміщення розрізняють позики добровільні та
примусові. Облігації добровільних позик вільно продають і
купують банківські установи;
2) передавання ощадними установами частини або всієї

суми коштів населення, розміщених в ощадному банку. Така
передача здійснюється шляхом випуску білетів державної
скарбниці, сертифікатів або оформлення безоблігаційних позик.

Ощадна справа належить до державного кредиту, якщо залучені
кошти спрямовуються до бюджету. Комерційні банки діють на
комерційних засадах і мобілізовані кошти формують їхні
кредитні ресурси. Частина цих коштів може спрямовуватись на

придбання державних цінних паперів і, таким чином, належати
до державного кредиту;

3) використання коштів державного позикового фонду.
Держава мобілізує через кредитні установи частину кредитних
ресурсів на покриття своїх витрат. Ця форма державного кредиту
економічно не виправдана, зумовлює загострення фінансової

кризи та посилення інфляції;
4) грошово-речові лотереї.

8.3. Суть і класифікація державних позик

Державні позики класифікуються за різними ознаками,
серед яких:

за правом оформлення:
– на підставі угод – угодами оформляються кредити від
інших держав, міжнародних організацій і фінансових інститутів;

– цінними паперами – з їхньою допомогою мобілізуються
кошти на фінансовому ринку. Позики оформляють:
– облігаціями (знеособлені – на покриття бюджетного
дефіциту; цільові – на конкретні програми). Облігації мають такі

види оцінки: номінальна (зазначена сума боргу); курсова (ціна,
за якою її продають залежно від дохідності, надійності,
ліквідності);

– казначейськими зобов'язаннями – оформляються, як
правило, короткострокові позики.
Відмінності між облігаціями і казначейськими

зобов'язаннями:

118