Page 166 - 6407
P. 166

Практичне заняття № 17
                           Менеджмент культурно-мистецької сфери

              Мета: розкрити суть менеджменту культурно-мистецької сфери


                                                         План.
                   1. Менеджмент культурно-мистецької сфери.

                   2. Культурні та креативні індустрії.
                   3. Національні культурні індустрії.


                            Термінологія та короткі теоретичні відомості
                   Менеджмент культурно-мистецької сфери
                   Найважливішими                  сферам          суспільного            розвитку

            українського  соціуму  є  три:  політична,  економічна  і
            культурна.  Цим  зумовлені  і  три  головні  види  соціального
            управління:                  соціально-політичний                        менеджмент
            (індустріально-державне  управління);  соціально-економічний

            менеджмент              (управління          матеріальним            виробництвом);
            соціально-культурний  менеджмент  (управління  духовним
            виробництвом).

                   Менеджмент  культурно-мистецької  сфери  (від  лат.
            management            –     управління)           розглядають            як      процес
            планування організації, мотивації, контролю та координації,
            спрямований  на  досягнення  певної  мети  у  соціокультурній

            діяльності  за  допомогою  професійно  підготовлених  до  цього
            фахівців.
                   Як  складова  соціального  управління,  сучасна  парадигма

            менеджменту  культурно-мистецької  сфери  передбачає,  по-
            перше, активне впровадження як науковоаналітичних підходів в
            управлінні,  так  і  стратегічного  цільового  управління;  по-друге,
            посилення           централізованого            державного           управління           в

            регулюванні  духовно-культурних  відносин,  а  водночас  –
            посилення          регіонального,           муніципального            управління          і
            самоврядування;  по-третє,  формування  дієвої  системи  добору,

            підготовки і використання професійних управлінських кадрів.
                   Реформування  системи  управління  галуззю  культури,
            створення механізму правової регламентації втручання держави у

            культурні процеси, формування правової та економічної бази для
            діяльності  недержавних  культурних  інституцій,  розвиток


                                                        166
   161   162   163   164   165   166   167   168   169   170   171