Page 167 - 6407

ринкових структур у багатьох секторах культури – це головні
напрями менеджменту культурно-мистецької сфери.
Менеджмент культурно-мистецької сфери є органічною
складовою державного управління, він спирається на певну

методологію (від грецьк. Metodas – шлях, спосіб пізнання, logos –
вчення, слово), яка містить, з одного боку, систему
найзагальніших принципів, положень і методів як основу

наукових знань з управління культурно-мистецькою сферою, а з
іншого, – сукупність прийомів, способів і процедур дослідження
механізму управління.

Менеджмент у культурно-мистецькій сфері здійснюється
відповідно до загальних функцій управління: по-перше, –
планування; по-друге, – формування структури органів

державної влади та органів місцевого самоврядування,
закладів культури тощо; по-третє, – мотивація; по-четверте,
контроль. Нарешті, функція координування.
У теорії менеджменту культурно-мистецької сфери ключове

значення мають основні методологічні принципи (вихідні
положення) – об’єктивність та історизм.
Актуалізується система чинників як позитивних, так і

негативних. Об’єктивність духовно-культурних знань передбачає,
що процес їх здобуття відповідає реальній дійсності, законам
пізнання, незалежним від людини. Об’єктивність наукових
висновків ґрунтується на доказовості наукових фактів. Принцип

історизму вимагає осмислення процесу управління культурно-
мистецькою сферою у конкретно-історичних обставинах, у
взаємозв’язку усіх його суб’єктів. Важливо оцінювати генезис

його історичних моделей, зміст їх структурних компонентів,
еволюцію і тенденції розвитку.
Менеджмент культурно-мистецької сфери є
цілеспрямованою й упорядкованою взаємодією між суб’єктом

та об’єктом. Суб’єктами тут постають: держава в особі
уповноважених органів виконавчої влади; територіальні громади
в особі органів місцевого самоврядування; працівники культури;

заклади культури, а також підприємства, установи й організації
усіх форм власності – статутами (положеннями) яких
передбачено провадження діяльності у сфері культури тощо, –

наділених державно-владними повноваженнями.

167