Page 168 - 6407
P. 168

Об’єктом          менеджменту             є     структурована             цілісна
            культурно-мистецька сфера, яка функціонує під спрямовуючим
            впливом  суб’єктів  з  метою  досягнення  загальних  цілей  системи
            управління:           упровадження             програмно-цільового               методу

            управління,  принципів  прозорості,  публічності,  системності,
            ефективності, інноваційності.
                   Об’єкти  управління  культурно-мистецькою  сферою

            мають  такі  ознаки:  закріплення  їхнього  правового  статуту  у
            спеціальних  правових  актах;  тісне  й  органічне  поєднання  як
            управлінських  функцій,  так  і  функцій  виробництва  культурної
            продукції  та  надання  культурно-мистецьких  послуг;  надання

            широкої  сфери  самостійної  культурної  діяльності  на  основі
            саморегулювання; визначення функціональної підпорядкованості
            об’єктів-організацій  вищим  органам;  забезпечення  об’єктам

            гарантій  участі  у  вирішенні  завдань  на  всіх  рівнях  управління
            тощо.
                   Менеджмент  культурно-мистецької  сфери  як  складова

            державного  управління  має  такі  ознаки:  організаційний  та
            виконавчо-розпорядчий характер діяльності; у процесі реалізації
            управлінської  діяльності  здійснюються  функції  держави  у

            культурно-мистецькій                   галузі;          забезпечується               його
            функціонування уповноваженими на те суб’єктами управління; є
            підконтрольним та підзаконним; має державно-владний характер.
                   Арсенал  дослідницьких  засобів  та  інструментів  теорії

            менеджменту культурномистецької сфери можна розподілити
            на три групи: загальнологічні методи (абстрагування, аналогії,
            класифікації);           теоретичні           методи         (системний           аналіз,

            структурнофункціональний                    аналіз,        ситуативний            підхід,
            історичний підхід, діалектичний метод; гіпотетично-дедуктивний
            метод,  порівняльний  метод  тощо);  емпіричні  (біхевіористичні)
            методи:  конвент-аналіз  документів  та  інформаційних  потоків;

            експеримент; анкетне опитування і т. д.
                   Осмислюючи сутність менеджменту, слід звернути увагу на
            те, що на стан і перспективи розвитку механізму управління в

            культурній  сфері  впливають  такі  фактори:  по-перше,
            загальносвітові  тенденції  розвитку  менеджменту;  по-друге,
            динаміка  соціокультурних  реалій  українського  суспільства,

            зумовлена  трансформаційними  процесами;  по-третє,  масове
            застосування новітніх інформаційно-комунікаційних технологій.


                                                        168
   163   164   165   166   167   168   169   170   171   172   173