Page 85 - 6383

реперів, розмістивши їх за межами можливого осідання поверхні, положення
деформаційних марок, враховуючи конструктивні особливості будівель і
споруд.
Згідно із ГОСТ 24846-81:
 для безкаркасних будівель з несучими цегляними стінами і
стрічковим фундаментом, марки встановлюють на периметрі через 10-15 м;
 на каркасних будівлях, марки розміщають на несучих колонах по
периметру будівлі та всередині не менше трьох на кожній осі;
 для безкаркасних велико панельних будівель з збірним
фундаментом, марки встановлюють на периметрі і осях через 6 - 8 м, приблизно
через подвійний крок панелей;
 для будівель з фундаментом з паль - через 15 м;
 для багатоповерхових будівель на суцільній фундаментній плиті,
2
марки встановлюють на осях з розрахунку одна марка на 100 м ;
 на спорудах, типу димових труб, встановлюють не менше 4 марок
на периметрі.
Всі знаки кріплення спостережної станції слід бути пронумерувати, не
допускається повторення номерів.
Схема розміщення знаків кріплення спостережної станції
супроводжується коротким поясненням принципів розміщення марок і реперів
(місця закладки, дані про загальну кількість знаків спостережної станції та на
окремих об'єктах, створах, відмітки, на яких закріплюються марки,
фотографічні зображення деформаційних марок, в тому числі в файлах
графічних форматів).

19.2.2. Проектування загальної схеми вимірів на об'єкті

Під загальною схемою вимірів осідань на об'єкті розуміють графічно
зображену сукупність ліній передач висот з реперів висотної основи на
деформаційні марки.
Загальна (чи мікролокальна) схема вимірів складається з окремих секцій
(чи ходів), які опираються обома кінцями на вузлові чи вихідні пункти. Схема
вимірювань у межах окремої секції складається з окремих елементів, ваги яких
визначають за даними таблиці 19.2.
Проект загальної схеми розробляють в два-три наближення, які
складаються з таких взаємопов'язаних етапів:
 складання в першому наближенні загальної схеми вимірів;
 прийняття рішення про віднесення секцій до відповідних ступенів;

 вибір одиниці ваги.
Для кожного ступеня нівелірної мережі окремо виконують:
 проектують і оцінюють якість окремих секцій схеми;
 оцінюють якість урівноважених елементів схеми, складеної в
першому приближенні.
Якщо одержані в першому приближенні характеристики схеми не
задовольняють умови (18.5), то схему уточнюють шляхом введення

85