Page 80 - 6383
P. 80
Відповідно до (18.2):
= (18.8)
При використанні формули (18.8) рекомендують величину визначати
як середню квадратичну похибку перевищення виміряного рангом Б при
довжині плеча 20 м. Згідно з формулою (18.6) ця величина дорівнює 0,42 мм.
Відповідно обернені ваги перевищень, виміряних за інших довжин плеч
знаходять з формули:
, (18.9)
Формула (18.9) дозволяє скласти наведену вище таблицю 18.2 обернених
ваг перевищень виміряних на станції при різних рангах нівелювання і
узагальнену таблицю за різних довжинах плеч і рангів ходів, яку
рекомендовано використовувати при підрахунку допустимої величини –
середньої квадратичної похибки вимірювання перевищення на станції, що
забезпечує визначення осідання найбільш слабкої марки з допуском,
визначеним проектною організацією.
Позначимо через ΔН E , ΔS E, ΔН GE, ΔS GE - характеристики цих допусків,
(встановлених проектною чи експлуатувальною організацією до
середньоквадратичних похибок визначення, відповідно, висоти, осідання,
різниці висот і різниці осідань сусідніх марок.
Відповідно μ Eдоп – середньоквадратична похибка одиниці ваги в циклах
спостережень, що забезпечує потрібну точність, визначатиметься за
формулами:
μ Eдоп ≤ Н E /( CE * t),
Eдоп S E /(2 CE * t), (18.10)
Eдоп H GE /( GE * t),
Eдоп S GE /(2 GE * t),
де π CE – числа, обернені до ваги еквівалентного ходу, що з'єднує найбільш
слабку точку нівелірної мережі з вихідним репером;
π GE - число обернене до ваги еквівалентного ходу між марками G і Е;
t – коефіцієнт переходу від граничної (допуску) до середньої квадратичної
похибки.
Іншою особливістю, яка відрізняє нівелювання коротким променем, є той
факт, що спостережувані точки (деформаційні) можуть бути розміщені в місцях
із несприятливими умовами для нівелювання, тому включення їх до нівелірного
ходу, як зв’язувальної точки, недоцільне. Враховуючи той факт, що існує
необхідність і оцінювання стабільності вихідної нівелірної основи, нівелірну
мережу слід розвивати в декілька, мінімум у два ступені. Перший ступінь
служить для оцінювання стабільності реперної основи і передачі висот на одну,
дві марки кожної або поруч розміщених споруд, за якими ведуть
спостереження. Друга нівелірна мережа, яка включає більшість деформаційних
марок споруди і спирається на одну дві марки першого ступеня. Третя ступінь -
це ходи до марок, розміщених в важкодоступних місцях, включення яких в
другого ступеня значно підвищило б обернену вагу еквівалентного ходу і
відповідно вимагало би невиправданого підвищення точності спостережень.
80