Page 80 - 6383
P. 80

Відповідно до (18.2):
                                                          =                                              (18.8)
                      При використанні формули  (18.8) рекомендують величину                       визначати
               як  середню  квадратичну  похибку  перевищення  виміряного  рангом  Б  при
               довжині плеча 20 м. Згідно з формулою (18.6) ця величина дорівнює 0,42 мм.
               Відповідно  обернені  ваги  перевищень,  виміряних  за  інших  довжин  плеч
               знаходять з формули:


                                                                  ,                                      (18.9)
                      Формула (18.9) дозволяє скласти наведену вище таблицю 18.2 обернених
               ваг  перевищень  виміряних  на  станції  при  різних  рангах  нівелювання  і
               узагальнену  таблицю  за  різних  довжинах  плеч  і  рангів  ходів,  яку

               рекомендовано використовувати при підрахунку допустимої величини                               –
               середньої  квадратичної  похибки  вимірювання  перевищення  на  станції,  що
               забезпечує  визначення  осідання  найбільш  слабкої  марки  з  допуском,
               визначеним проектною організацією.
                      Позначимо  через  ΔН E  ,   ΔS E,  ΔН GE,   ΔS GE  -  характеристики  цих  допусків,
               (встановлених         проектною         чи     експлуатувальною           організацією        до
               середньоквадратичних  похибок  визначення,  відповідно,  висоти,  осідання,
               різниці висот і різниці осідань сусідніх марок.
                      Відповідно  μ Eдоп  –  середньоквадратична  похибка  одиниці  ваги  в  циклах
               спостережень,  що  забезпечує  потрібну  точність,  визначатиметься  за
               формулами:
                                                       μ Eдоп ≤ Н E /( CE * t),
                                                       Eдоп  S E /(2 CE * t),                     (18.10)
                                                        Eдоп  H GE /( GE * t),
                                                        Eдоп  S GE /(2 GE * t),
               де  π CE  –  числа,  обернені  до  ваги  еквівалентного  ходу,  що  з'єднує  найбільш
               слабку точку нівелірної мережі з вихідним репером;
               π GE - число обернене до ваги еквівалентного ходу між марками G і Е;

               t  –  коефіцієнт  переходу  від  граничної  (допуску)  до  середньої  квадратичної
               похибки.
                      Іншою особливістю, яка відрізняє нівелювання коротким променем, є той
               факт, що спостережувані точки (деформаційні) можуть бути розміщені в місцях
               із несприятливими умовами для нівелювання, тому включення їх до нівелірного
               ходу,  як  зв’язувальної  точки,  недоцільне.  Враховуючи  той  факт,  що  існує
               необхідність  і  оцінювання  стабільності  вихідної  нівелірної  основи,  нівелірну
               мережу  слід  розвивати  в  декілька,  мінімум  у  два  ступені.  Перший  ступінь
               служить для оцінювання стабільності реперної основи і передачі висот на одну,
               дві  марки  кожної  або  поруч  розміщених  споруд,  за  якими  ведуть
               спостереження. Друга нівелірна мережа, яка включає більшість деформаційних
               марок споруди і спирається на одну дві марки першого ступеня. Третя ступінь -
               це  ходи  до  марок,  розміщених  в  важкодоступних  місцях,  включення  яких  в
               другого  ступеня  значно  підвищило  б  обернену  вагу  еквівалентного  ходу  і
               відповідно  вимагало  би  невиправданого  підвищення  точності  спостережень.
                                                              80
   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85