Page 66 - 6380

субрегіональному, міжрегіональному та світовому рівнях.

З боку туристів очікується розуміння й повага до країн і місцевостей, які

відвідують, до їх населення, природного й культурного середовища. Туристи

не повинні перевозити наркотики та інші небезпечні речовини, заохочувати

проституцію, завдавати шкоди довкіллю, провокувати конфлікти з місцевим

населенням.

Нормативні документи з питань безпеки окремих видів туристичних

подорожей та окремих категорій туристів розробляються на міжнародному,

регіональному й національному рівнях. Зокрема, це стосується транспортних

подорожей, дитячого туризму, спортивно-оздоровчого туризму з активними

засобами пересування тощо.

Згідно із Законом України «Про туризм» із метою забезпечення безпеки

туристів суб’єкти туристичної діяльності зобов'язані здійснювати:

- підготовку безпечних умов для перебування туристів, облаштування трас

походів, прогулянок, екскурсій, місць проведення змагань, забезпечення

туристів справним спорядженням та інвентарем;

- навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм та нещасних

випадків, інструктаж із надання першої медичної допомоги, а також

інформування про джерела небезпеки, які можуть бути зумовлені характером

маршруту та поведінкою самих туристів;

- контроль за підготовкою туристів до подорожей, походів, змагань, інших

туристичних заходів;

- надання оперативної допомоги туристам, що зазнають лиха, транспортування

потерпілих;

- розробку та реалізацію спеціальних вимог безпеки під час організації та

проведення походів з автомобільного, гірського, лижного, велосипедного,

водного, мотоциклетного, пішохідного туризму та спелеотуризму тощо.

Заходи із забезпечення безпеки туристів розробляються з урахуванням

так званих «факторів ризику». Шкідливі чинники (фактори ризику) у туризмі

класифіковані наступним чином:

65