Page 84 - 6378

Звідси можна визначити червону межу фотопровідності – максимальну довжну

хвилі, при якій ще фотопровідність збуджується: = , = для власних і
0
0
∆ ∆
домішкових напівпровідників, відповідно.

Рисунок 8 – Екситон Ваньє-Мотта.

Поряд з поглинанням, яке призводить до появи фотопровідності, може мати місце
поглинання світла з утворенням екситонів, яке не призводить до фотопровідності. Екситон

– це квазічастинка, яка являє собою зв’язану пару електрон-дірка, яка може вільно
переміщуватися у кристалі. Екситони збуджуються фотонами з енергіями меншими від

енергії забороненої зони і можуть бути наглядно представлені у вигляді моделі спарених

електрона () і дірки (), які рухаються навколо спільного центру мас, яким не вистачило
енергії, щоб відірватися один від одного (так званий екситон Ваньє-Мотта). У цілому

екситон електрично нейтральний, тому екситонне поглинання світла не призводить до
збільшення фотопровідності.

43.3. Рівень Фермі. Контакт метал-напівпровідник. Розглянемо деякі особливості

механізму процесів, які відбуваються при контакті металу з напівпровідником. Для цього
візьмемо напівпровідник – типу з роботою виходу , меншою за роботу виходу з
м
металу. Відповідні енергетичні діаграми до і після контакту зображено на рис. 9.
Якщо > , то при контакті електрони з напівпровідника будуть переходити у
м
метал, в результаті чого контактний шар напівпровідника збіднюється електронами і

заряджається позитивно, а метал – негативно. Цей процес буде відбуватися до досягнення
рівноважного стану, який характеризується, як і при контакті двох металів, вирівнюванням

рівнів Фермі для металу і напівпровідника. На контакті утворюється подвійний електричний