Page 110 - 6378

Рисунок 6 – Вплив електричного та магнітного полів на радіоактивне випромінювання.

Самовільний розпад атомних ядер підпорядковується закону радіоактивного
розпаду.

= − , (7)
0

де – число ядер, які не розпалися у момент часу ; – початкове число ядер, які не
0
розпалися (у момент часу = 0);  – стала радіоактивного розпаду, яка має зміст ймовірності

розпаду ядра за 1 с і дорівнює частині ядер, які розпадаються за одиницю часу.

Теорія радіоактивного розпаду базується на двох припущеннях: 1) стала розпаду не
залежить від зовнішніх умов; 2) число ядер, які розпадаються за час пропорційне

наявному числу ядер (зменшення – числа ядер: − = , отже закон радіоактивного

розпаду отримаємо, розділивши змінні і інтегруючи вираз

(8)
= −.

Число ядер, які розпалися за час визначається за формулою

∆ = − = 1 − − . (9)
0
0

Інтенсивність процесу радіоактивного розпаду характеризують дві величини: 1)
період піврозпаду 1 і 2) середній час життя радіоактивного ядра.

2