Page 106 - 6378

4
Особлива стійкість ядра гелію проявляється в тому, що це єдина частинка, яка
2
випромінюється важкими ядрами при радіоактивному розпаді (вона називається -

частинкою).
44.4. Дефект маси ядра та енергія зв’язку ядра. Енергією зв’язку ядра
зв
називається величина, рівна роботі, яку потрібно виконати, щоб розщепити ядро на нуклони
з яких воно складається, не надаючи їм кінетичної енергії.

З закону збереження енергії випливає, що при утворенні ядра повинна виділятися

така ж енергія, яку потрібно затратити при розщепленні ядра на на нуклони з яких воно
складається. Енергія зв’язку ядра є різницею між енергією усіх нуклонів в ядрі і їх енергією у

вільному стані.
Енергія зв’язку нуклонів в атомному ядрі:

= ∆ = + − − = + − − , (1)
2
2
2
я

зв
н

де , , – відповідно маси протона, нейтрона і ядра; – зарядове число ядра (число

я

1
протонів в ядрі); – масове число; = + – маса атома водню ( ); – маса атома.

н

1
Маса ∆, яка відповідає енергії зв’язку:

(2)
∆ = зв = + − − = + − −
2 я н

називається дефектом маси ядра. На цю величину зменшується маса усіх нуклонів при
утворенні з них ядра.
Питомою енергією зв’язку називається енергія зв’язку, яка припадає на один
нуклон:

(3)
= зв .
зв

Вона характеризує стійкість (міцність) атомних ядер, тобто чим більше , тим
зв
міцніше ядро.

Залежність питомої енергії зв’язку від масового числа наведена на рис. 3. Найбільш

стійкі ядра середньої частини Періодичної таблиці (28 < < 138). У цих ядрах складає
зв
приблизно 8,7 МеВ/нуклон (для порівняння, енергія зв’язку валентних електронів в атомі

порядку 10 еВ, що у мільйон разів менше).