Page 77 - 6377

оптичних систем (лінз, оптичних призм) нанесенням на їх поверхні тонкого шару

діелектрика (або кількох шарів) з показником заломлення, меншим, ніж у матеріалу оптичної
деталі. Просвітлення оптики – результат інтерференції світла, яке відбивається від передньої

та задньої границь цього шару (просвітлюючої плівки). При належному доборі речовини і

товщини плівки для певного кута падіння і певної довжини хвилі світла відбиті світлові
хвилі можуть повністю погасити одна одну. Оскільки найбільша чутливість людського ока

відповідає центральній частині видимої ділянки спектра з = 555 нм, товщину плівки

здебільшого беруть рівною 1/4 вказаної довжини хвилі. При цьому відбиття буде малим для
зеленого і найбільшим для синьо-фіолетового та червоного світла (у відбитому світлі

поверхня оптичної деталі матиме пурпуровий відтінок).

Рисунок 11 – Об’єктиви з багатошаровим просвітленням. Покриття лінз має характерний

зовнішній вигляд.

Слід зазначити, що честь відкриття явища просвітлення оптики належить одному з
відомих українських фізиків століття Олександру Смакулі, який народився в с.Доброводи

на Тернопільщині у вересні 1900 року. В 1922 році він закінчує знаменитий Геттінгенський

університет в Німеччині і вже через 5 років, у грудні 1927 р., стає доктором філософії після
захисту дисертації з фізичної оптики на математико-природничому факультеті цього

університету. Восени 1934 р. О.Смакула починає працювати у відомій фірмі Карл Цейс в
німецькому місті Єна. Саме тут він робить відкриття і отримує перший в світі патент на

спосіб виготовлення просвітленої оптики. Суть цього способу полягає в зменшенні відбиття