Page 81 - 6377
P. 81

Дифракцією  називається  оптичне  явище,  пов’язане  із  зміною  напряму  поширення

               світлових хвиль (у порівняні з напрямом, передбаченим законами геометричної оптики) та з
               просторовим  перерозподілом  їх  інтенсивності  під  впливом  перешкод  і  неоднорідностей

               середовища  на  їхньому  шляху.  Дифракція  світла  проявляється  в  огинанні  таких перешкод

               світлом.  Дифракція  світла  спостерігається  при  його  поширенні  біля  різких  країв  тіл,  при
               проходженні  крізь  отвори  і  щілини,  при  зустрічі  з  мікро  неоднорідностями  середовища.

               Явище дифракції проявляється найвиразніше при наближенні розмірів перешкод до довжини

               хвилі.
                        Задачу  дифракції  можна  вважати  розв’язаною,  якщо  визначити  розподіл

               інтенсивності  у  залежності  від  кутів  між  попереднім  напрямом  (напрямом  прямолінійного
               поширення)  і  напрямом  дифрагованих  хвиль  (кут  між  попереднім  напрямом  хвилі  і

               дифрагованою хвилею будемо називати кутом дифракції).
                        Дифракцію світла можна пояснити за допомогою принципу Гюйгенса. Згідно цього

               принципу  кожний  елемент  поверхні,  до  якого  дійшла  у  даний  момент  хвиля,  є  центром

               елементарних  хвиль,  обвідна  (огинаюча)  яких  буде  хвильовою  поверхнею  у  наступний
               момент часу. Зворотні елементарні хвилі до уваги не беруться. Принцип Гюйгенса пояснює

               напрям  поширення  хвиль,  але  не  дає  відповіді  на  питання  про  амплітуду,  інтенсивність
               хвиль, які йдуть у різних напрямах. Цей недолік заповнив Френель, який вклав у принцип

               Гюйгенса  фізичний  зміст,  доповнивши  його  ідеєю  інтерференції  хвиль.  Згідно  принципу
               Гюйгенса-Френеля вторинні півсферичні елементарні хвилі є когерентними і при пошуку у

               деякій точці екрану результуючої інтенсивності необхідно врахувати інтерференцію усіх цих

               вторинних  хвиль.  Внаслідок  цього  у  просторі  за  перешкодою  інтенсивність  світла
               розподіляється нерівномірно, спостерігається посилення та послаблення інтенсивності світла

               у залежності від амплітуд і фаз вторинних хвиль.

                        Розрізняють  два  види  дифракції  світла  –  дифракція  Френеля  та  дифракція
               Фраунгофера.  Дифракція  Френеля,  або  дифракція  сферичних  хвиль,  здійснюється  у  тому

               випадку, коли дифракційна картина спостерігається на скінченній віддалі від перешкоди, яка
               викликала  дифракцію.  Фраунгофер  розглянув  дифракцію  плоских  світлових  хвиль,  або

               дифракцію  у  паралельних  променях.  Дифракція  Фраунгофера  спостерігається  у  тому
               випадку, коли джерело світла і точка спостереження нескінченно віддалені від перешкоди,

               яка викликала дифракцію.

                        38.2.  Метод  зон  Френеля.  Дифракція  на  круглому  отворі  і  на  круглому
               непрозорому екрані. Для пояснення прямолінійного поширення світла Френель застосував

               надзвичайно наочний прийом, що заміняє складні обчислення і який має загальне значення
               при розгляді поширення хвиль. Цей метод дістав назву методу зон Френеля.
   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86