Page 8 - 6376

Рисунок 3 – Лінії напруженості електростатичного поля.

20.3. Принцип суперпозиції. Інший дослідний факт полягає в тому, що напруженість

поля системи точкових нерухомих зарядів рівна векторній сумі напруженостей полів, які
створювали б кожен з зарядів окремо:

1

,
= = 2 (4)

4 0

де – відстань між зарядом і точкою поля, яка нас цікавить.

Це твердження називають принципом суперпозиції (накладання) електричних полів.
Він дає змогу обчислювати напруженість поля будь-якої системи зарядів, представивши її у
вигляді сукупності точкових зарядів, вклад кожного з яких дається формулою (3).

Розподіл зарядів. Для спрощення математичних розрахунків у багатьох випадках

буває зручно не враховувати той факт, що заряди мають дискретну структуру (електрони,
ядра), і вважати, що вони «розмазані» певним чином у просторі. Іншими словами, зручно

замінити істинний розподіл точкових дискретних зарядів фіктивним неперервним
розподілом. Це дозволяє значно спрощувати розрахунки, не вносячи якої-небудь значної

помилки. При переході до неперервного розподілу вводять поняття про густину зарядів –
об’ємну , поверхневу і лінійну . За визначенням,