Page 159 - 6376
P. 159

,   = 0.                                       (23)

               Ця  теорема  є  узагальненням  досліду.  Вона  виражає  собою  в  постулативній  формі  той


               експериментальний факт, що лінії вектора  не мають ні початку, ні кінця. Тому число ліній

               вектора , які виходять з будь-якого об’єму, обмеженого замкненою поверхнею , завжди
               дорівнює числу ліній, які входять в цей об’єм.

                        Звідси випливає  важливий наслідок:  потік вектора    через поверхню  , обмежену
               деяким  замкненим  контуром,  не  залежить  від  форми  поверхні  .  Це  легко  зрозуміти  за


               допомогою уявлень про лінії вектора : оскільки вони ніде не перетинаються, їх число через

               поверхню , обмежену даним контуром (тобто потік вектора ), дійсно не має залежати від
               форми поверхні .
                        Закон  (23)  виражає  і  той  факт,  що  в  природі  немає  магнітних  зарядів,  на  яких


               починалися  б  або  закінчувалися  б  лінії  вектора  .  Іншими  словами,  магнітне  поле  не  має
               джерела на відміну від електричного.
                        29.7.  Робота  по  переміщенню  провідника  зі  струмом  в  магнітному  полі.  Коли

               контур зі струмом знаходиться в зовнішньому магнітному полі – магнітне поле постійне – на
               окремі  елементи  контуру  діють  амперові  сили,  а  тому  при  переміщенні  контуру  ці  сили

               будуть виконувати роботу.

                        Робота,  яку  виконують  амперові  сили  при  елементарному  переміщенні  контуру  зі
               струмом , визначається як



                                                        = Ф,                                        (24)


               де Ф – приріст магнітного потоку через контур при даному переміщенні.
                        При  переміщенні  провідника  на  відстань    (рис.  6)  амперові  сили  виконують

               роботу  =  =  = , де  = . Добуток  дає магнітний потік.

                        Для визначення знаку магнітного потоку Ф умовно будемо вибирати нормаль    до
               поверхні,  обмежену  контуром,  завжди  так,  щоб  вона  утворювала  з  напрямом  струму  в

               контурі правогвинтову систему. При цьому струм  буде завжди величиною додатною. Потік
               Ф може бути як додатний так і від’ємний.

                        Для  довільного  контуру  при  довільному  переміщенні  його  в  постійному

               неоднорідному магнітному полі розіб’ємо уявно даний контур на нескінченно малі елементи
               струму і розглянемо нескінченно малі їх переміщення. В цих умовах магнітне поле в якому

               переміщується кожен елемент струму, можна вважати однорідним.
   154   155   156   157   158   159   160   161   162   163   164