Page 39 - 6347

шапками. Різка зміна клімату і зниження рівня моря наприкінці ордовика
призвели до масового вимирання тварин і 50% видів морських організмів.
Скам'янілі сліди прісноводних членистоногих та спор примітивних
мохоподібних рослин, виявлені в ордовицьких відкладах, свідчать про
зародження життя на суходолі. У силурі з’явилися пряморослі (судинні)
рослини, такі, як Сооksonia, що, як і раніше, розмножувалася лише у водному
середовищі, та дрібні членистоногі, котрі живилися розкладеними рештками
собі подібних. У ранньому девоні виникло величезне розмаїття наземних
рослин і тварин, а в пізньому девоні перші ліси вкрили низинні припливно-
відпливні зони узбереж, що кишіли рибою. У деяких риб вже сформувалося
по дві пари кінцівок (це були перші четвероногі), і в пошуках корму вони
вибиралися на суходіл, хоча розмножувались у воді.
Наприкінці пермського періоду в результаті найбільшого масового
вимирання зникло 90% живих організмів (60% родів). Серед вимерлих груп
були палеозойські корали, трилобіти і водяні скорпіони. Значно зменшилася
38
кількість багатьох суходільних тварин і таких організмів, як голкошкірі
криноїди (морські лілії), брахіоподи, молюски та ліпариси.
Геологи намагалися знайти якусь тому причину. Було висунуто
припущення, що масове вимирання наприкінці пермського періоду
спричинене падінням гігантського метеорита. Вимирання збіглося з
потужними викидами лави та вулканічних газів у Сибіру (сибірські трапи),
що вплинули і на глобальну зміну клімату. Крім того, доведено, що у той
період в океанах бракувало кисню, внаслідок чого були розірвані живі
ланцюги і вимерло багато груп тварин. Причиною пізньопермського
вимирання могли стати раптові потужні викиди вуглекислого газу із
замерзлих згромаджень метану – газових гідратів, що залягали пластами
криги у відкладах океанського дна.

8.3 Мезозойська ера

Мезозойська ера (або «середнє життя») тривала 187 млн. років,
включаючи тріасовий, юрський та крейдяний періоди. Мезозой знаходиться
між двома епохами вимирання (друга відома як крейдяне вимирання).
Мезозой ще називають ерою плазунів, оскільки в ті часи їх було найбільше:
динозаври панували на суходолі, іхтіозаври – в морях, а птерозаври – у
повітрі.
Вимирання і руйнування палеозойських рифів у кінці пермського
періоду вплинули на розвиток морського життя: з'явились нові коралові рифи
і морські тварини, були відновлені живильні ланцюги. Брахіоподи
еволюціонували в більш життєстійких двостулкових і черевоногих молюсків.
Саме тоді з'явились кісткові й хрящові риби, зокрема акули – головні хижаки.
Наприкінці пермського і на початку тріасового періоду зникли
палеозойські рослини (папороті, плауни і хвощі), натомість з'явилися нові
групи, включаючи хвойні, що розмножувалися за допомогою насіння з