Page 30 - 6345
P. 30
29
● людський капітал як провідна продуктивна сила суспільства
стійкого розвитку постійно нарощується і вдосконалюється;
● забезпечення психічного розвитку та здоров'я людини,
соціальної захищеності, передусім молоді, пенсіонерів, інвалідів та
безробітних, є пріоритетною політикою держави;
● у проведенні цілеспрямованих змін у соціальній,
економічній та екологічній сферах провідну регулюючу роль
відіграє держава;
● всі перетворення спрямовуються на утвердження засад
гуманізму, демократії та цінностей громадянського суспільства.
Інтеграція економічної та природоохоронної політики
Протягом переважної частини XX ст. економічні суперечки
точилися навколо питання про те, який суспільний лад – капіталізм
чи комунізм – здатен найкраще задовольнити попит громадян (тобто
кінцевих споживачів). Схоже на те, що сьогодні це питання вже
остаточно вирішене, оскільки країни Центральної Європи
завершують ринкові перетворення, а Україна лише у 2001 р.
перейшла від імітації економічних реформ до їх втілення і вперше за
дев'ять років незалежності досягла 6 % приросту ВВП. Україні все-
таки доведеться дати відповідь на одне з найкардинальніших питань
перехідного періоду: «Як в умовах глобалізації збудувати
життєздатну національну економіку, яка б не підточувала наш
природно-ресурсний потенціал і не руйнувала екосистеми, від яких
безпосередньо залежить не лише наш сьогоднішній добробут, а й
майбутнє виживання нації?»
Ні для кого не секрет, що за дев'ять років, що минули від часу
Конференції ООН «РІО-92», Україна все ще посідає одне з перших у
світі місць за рівнем споживання енергії, води, залізної руди та
інших корисних копалин на одиницю ВВП, а також за обсягами ви-
робництва промислових відходів на душу населення.
Пріоритет якості над кількістю. На шляху переходу до
суспільства стійкого розвитку показник ВВП стає дещо застарілою
мірою розвитку суспільства, яке прагне задовольнити потреби
людей у найефективніший спосіб і з найменшою шкодою для
довкілля. Тому найважливішим нині є не збільшення обсягів
виробництва, а якість послуг, що надаються кінцевим споживачам.
Так, енергозаощадження і підвищення ефективності кінцевого
використання енергії дають змогу задовольняти потреби кінцевих
енергоспоживачів з найменшою шкодою для довкілля.