Page 73 - 6330
P. 73

відповідних  природних  середовищ.  Після  аналізів  для  кожної  точки  маємо
          конкретні  дані  по  вмісту  хімічних  елементів  або  бази  даних.  Мережа
          екологічних  полігонів  для  екологічного  аудиту  повинна  визначатись  таким
          чином, щоб були  охоплені  усі ландшафти кількома точками відбору проб  у
          залежності від масштабу карти. Оптимальною вважається мережа, де відстань
          між полігонами складає в середньому 1см на карті.
               Розрахунки  фонового  вмісту  того  чи  іншого  елементу  в  тому  чи
          іншому  середовищі  виконуються  шляхом  групування  вмісту  елементів  за
          характерними  їх  інтервалами.  По  кожному  інтервалу  враховується  середній
          вміст   x    в  своїй  групі.  Фоновий  вміст  Сф  –  це  такий,  що  характеризує  не
          менше  2/3  або  66,6%  проб  з  мінімальним  вмістом.  Фон  розраховується  як
          сума  середніх  вмістів  елементу  не  менш  як  у  66,6%  проб,  поділена  на
          кількість цих проб.
               На  еколого-техногеохімічну  карту  розповсюдження  того  чи  іншого
          елемента  в  конкретному  середовищі  виносяться  ізолінії  його  рівних
          концентрацій  (ізоконцентрати  –  ік),  які  повинні  відповідати  середньому
          вмісту   x    елемента  в  кожному  характерному  інтервалі.  Тобто  ізолінії
          концентрацій  елементів  на  картах  проводяться  не  довільно,  як  іноді  можна
          бачити  на  геохімічних  картах,  а  тільки  через  характерні  інтервали.  Тоді
          ізолінії будуть передавати характер розповсюдження елемента в середовищі
          довкілля.  Це  обґрунтовується  характером  розподілу  вмістів  того  чи  іншого
          елементу в своїх інтервалах.
               Поелементні  еколого-техногеохімічні  карти  вмісту  того  чи  іншого
          елемента  у  компонентах  ландшафтів  будуються  або  «вручну»,  шляхом
          інтерполяції  даних  від  одного  екологічного  полігону  до  сусіднього,  або  в
          автоматичному режимі на ПЕОМ, користуючись програмами SURFER, MAP
          INFO, TNT mips та іншими.
               Коефіцієнт концентрації (Кс) або аномальності хімічних елементів - це
          показник  ступеня  накопичення  того  чи  іншого  елемента  на  його  фоновому
          вмісті. Кс визначається відношенням реального вмісту в даній точці кожного
          компоненту довкілля до його фонового вмісту (15.1):

                                                 Сі
                                            Кс
                                                                         Сф  ,                                     (15.1)
               де  Сі  –  вміст  і-того  елементу  в  досліджуваному  ландшафтному
          компоненті, мг/кг,
               Сф – його природний фон, мг/кг,
               Кс – коефіцієнт концентрації (аномальності елемента).
               Користуючись  базою  даних  з  вмісту  елементів,  можна  розрахувати
          коефіцієнти концентрації елементів в окремих компонентах довкілля для усіх
          екологічних полігонів.

                                             72
   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77   78