Page 68 - 6330
P. 68

Лекція 14
                                ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА

               Екологічна освіта в ІФІНГ, а врешті-решт і в Україні – розвивалась у
          три  етапи:  перший  –  пробні  курси  «Основ  екології»  для  деяких
          спеціальностей, другий – це поширення дисципліни «Основи екології» на усі
          спеціальності  вищих  навчальних  закладів  і  третій  –  підготовка  фахівців
          (бакалаврів-спеціалістів-магістрів)  з  екології  та  охорони  навколишнього
          середовища. Відповідно до цих етапів у нас, в ІФІНГ, а потім в державному, і
          нарешті  в  національному  технічному  університеті  нафти  і  газу,  відбувалась
          зміна  кафедр:  перший  етап  екологічної  освіти  ми  проходили  на  кафедрі
          теоретичних  основ  геології,  другий  –  на  кафедрі  інженерної  екології  та
          загальної геології і третій – на кафедрі екології.
               Кафедра екології почала працювати 1 вересня 1996 року як випускна
          кафедра  для  підготовки  бакалаврів,  спеціалістів  і  магістрів  зі  спеціальності
          «Екологія  та  охорона  навколишнього  середовища»  на  базі  кафедри
          інженерної екології та загальної геології, яка існувала як випускна з 1 липня
          1993 року. До того була загальногеологічною й у різний час мала різні назви:
          кафедра  теоретичних  основ    геології;  загальної  геології;  загальної  геології,
          мінералогії й петрографії. В Інституті нафти і газу функціонувала від початку
          його  заснування,  тобто  з  вересня  1963  року,  коли  її  перевели  до  Івано-
          Франківська з Львівського політехнічного інституту, де була організована ще
          1945  року  як  кафедра  загальної  геології,  мінералогії,  історичної  й
          регіональної геології.
               Сертифікат  бакалавра,  спеціаліста  й  магістра    з  екології,  та
          збалансованого природокористування:   охорони навколишнього середовища:
          Екологи    визначають     сучасну     екологічну    ситуацію     на
          нафтогазопромисловому,    геологорозвідувальному,    енергетичному,
          будівельному, транспортному, хімічному, машино- й приладобудівному, лісо-
          й   сільськогосподарському   або   іншому   виробничому   підприємстві,
          промисловому вузлі, в місті, районі, області, регіоні, державі шляхом аналізу
          всіх  природних  компонентів  (геологічного  середовища,  мінерально-
          сировинних  ресурсів,  геофізичних  полів  та  їх  впливу  на  навколишнє
          середовище і здоров'я населення, рельєфу і його порушень несприятливими
          геодинамічними  процесами,  ґрунтового  покриву  і  земельних  ресурсів,
          підземних, ґрунтових і поверхневих водних ресурсів, атмосферного повітря й
          кліматичних ресурсів, лісо- й агророслинного покриву і тваринного світу) й
          антропогенного навантаження на них; установлюють причинний зв'язок між
          поширенням основних захворювань й екологічними  умовами; розраховують
          гранично допустимі викиди і скиди забруднювальних речовин в атмосферне
          повітря і водне середовище; оцінюють вплив народногосподарських об'єктів
          на  навколишнє  середовище  (ОВНС);  ведуть  пошуки  джерел  забруднення
          ґрунту,  води,  повітря  й  інших  компонентів  природного  середовища  та
          пропонують засоби їх знешкодження; визначають розміри плати підприємств
                                             67
   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72   73