Page 77 - 6330

екологічних програм. Згідно з затвердженим постановами Кабінету Міністрів
України від 23 вересня 1993 р. №785 і від 30 березня 1998р. № 391
положеннями про державний моніторинг навколишнього середовища в
Україні проводитимуть загальний (стандартний), оперативний (кризовий) та
фоновий (науковий) моніторинги навколишнього природного середовища.
Загальний (стандартний) моніторинг – це оптимальні за кількістю
параметрів спостереження на пунктах, об'єднаних в інформаційну-
технологічну мережу, які дають змогу на підставі оцінки і прогнозу стану
довкілля регулярно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях.
Оперативний (кризовий) моніторинг – це вивчення спеціальних
показників на цільовій мережі пунктів у реальному масштабі часу за
окремими об'єктами, джерелами підвищеного екологічного ризику в окремих
регіонах, які визначено як зони надзвичайної ситуації, а також у районах
аварій зі шкідливими екологічними наслідками для забезпечення
оперативного реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їхньої
ліквідації, створення безпечних умов для населення.
Фоновий (науковий) моніторинг – це спеціальні високоточні спостере-
ження за всіма складовими довкілля, а також за характером, складом,
кругообігом і міграцією забруднювальних речовин, за реакцією організмів на
забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери в цілому. Його
проводять у природних і біосферних заповідниках, інших територіях, які
охороняють, на базових станціях.
Система державного моніторингу довкілля має три рівні:
● локальний або об’єктний – території окремих об'єктів (підприємств,
міст, ділянки ландшафтів);
● регіональний – у межах адміністративно-територіальних одиниць, на
територіях економічних і природних регіонів;
● національний – територія України в цілому. Спостереження,
збирання та опрацювання екологічної інформації провадять органи
Міністерства охорони навколишнього природного середовища (Мінприроди)
України разом з іншими міністерствами та відомствами.
Крім національного, регіонального та локального рівнів, екологічний
моніторинг організовують також у межах адміністративних підрозділів
(областей, районів, міст, сіл), окремих підприємств (об’єктів рівень),
рекреаційних зон, або в межах галузей (нафтогазового, агропромислового,
лісогосподарського та інших комплексів). Комп'ютерні інформаційні системи
збирання екологічної інформації дають змогу переходити від одного до
іншого рівня без особливих проблем.

15.5 Моделювання та прогнозування стану довкілля
Із розгляду структури природно-антропогенної геоекосистеми витікає,
що в кожному її компоненті можуть відбуватись як природні так і техногенні
екологічні зміни. Отже ми повинні запропонувати послідовність (алгоритм)
прогнозу розвитку геоекосистем. Така послідовність передбачає вибірку із
76