Page 63 - 6330
P. 63

Скажімо,  китайці  зберегли  записи,  що  датуються  останніми
          тридцятьма шістьма століттями.
               Таким  чином  дані  про  річні  кільця  дерев  та  льодові  проби,  а  також
          документи, залишені китайськими істориками, разом змогли описати руйнівні
          результати  одного  з  найбільших  вулканічних  вивержень  упродовж  писаної
          історії: Санторін, що на сімдесят миль північніше Криту, вибухнув близько
          1600р.  до  нашої  ери  з  силою  у  сто  разів  більшою,  ніж  відоме  виверження
          Кракатау у 1883 році. Кліматичні наслідки Санторіну, мабуть, були одним з
          чинників  раптового  зникнення  невдовзі  по  тому  Мінойської  цивілізації,  що
          панувала  тисячу  років  на  східному  Середземномор'ї  упродовж  бронзового
          віку.  Деякі  історики  вважають,  що  зникнення  мінойців  послужило  основою
          для ІІлатонового опису загибелі за один день легендарної Атлантиди. Як не
          дивно,  незначні  кліматичні  зміни,  спричинені  вулканічними  виверженнями,
          також можуть відігравати вирішальну роль в одній із основних подій нашої
          ери, Французькій революції. У своєму видатному дослідженні історії клімату
          «Часи  бенкету,  часи  голоду»  Еммануель  Ле  Руа  Лядюрі  дуже  докладно
          описує  страшні  неврожаї  й  скруту  у  Франції  упродовж  шести  років
          напередодні революції 1789-го року, кульмінація яких припадає на жахливу
          зиму 1788-1789 років і один з найхолодніших травнів в історії перед штурмом
          Бастилії. Того року врожай винограду був «украй малим».
               Роль клімату у формуванні людської історії є, безперечно, надзвичайно
          складною, і історики клімату часто  обговорюють  питання про те, наскільки
          вона  визначальна.  Клімат  завжди  взаємодіє  з  соціальними,  політичними  та
          економічними  чинниками,  що  мають  значний  вплив  на  наш  традиційний
          підхід  до  історії,  але  деякі  кліматичні  зрушення,  вірогідно,  переходять  з
          розряду  непрямих  доказів  до  розряду  надзвичайно  важливих,  і  навіть
          домінуючих  чинників  у  формуванні  громадських  настроїв  та  позицій,  що
          передують  політичним  змінам.  Так  само,  як  зумовлені  кліматом  жахливі
          страждання  1816-1819  років  вочевидь  вплинули  на  супутні  політичні
          заворушення  у  Європі,  спричинені  кліматом  страждання  1783-1789  років  у
          Франції  зіграли  вирішальну  роль  у  погіршенні  політичних  настроїв,  що  й
          стали передумовою Французької революції. Ясно також, що кліматичні зміни
          були лише однією з багатьох причин, що вплинули на ці події. І те, що роль
          клімату  переважно  ігнорувалася  у  традиційній  історії,  не  означає,  що  його
          раптом  треба  наділяти  винятковою  роллю  у  поясненні  історичних  подій,  –
          справедливо попереджає Альберт Гор.
               Фатальне  рішення  покладатися  майже  виключно  на  єдину  харчову
          культуру  –  картоплю  –  як  засіб  існування  створило  грунт  для  жахливої
          трагедії, відомої як Великий картопляний голод.
               Коли  малий  льодовиковий  період  наближався  до  кінця,  середня
          температура трохи підвищилася, створивши достатньо  вологі і теплі  умови,
          що  сприяли  картопляній  хворобі.  Сучасні  лабораторні  дослідження
          показують,  що  специфічна  хвороба  картоплі,  яка  вразила  Ірландію,
          Рhytophthora infestans вимагає для свого розвитку щонайменше дванадцятьох
                                             62
   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68