Page 42 - 6328
P. 42

пов'язані    з   розрахунком      еколого-економічних     оцінок,
                            розглядаються у відповідному розділі.
                                  3 Вихідний принцип впливу на ключові групи економічних
                            суб'єктів
                                  Одним  із  найважливіших  моментів  процесу  формування
                            системи еколого-економічних інструментів є виділення ключових
                            груп  економічних  суб'єктів,  які  мають  розглядатися  як  донори
                            (тобто  суб'єкти,  з  яких  вилучатиметься  дохід).  Проблема,  кого
                            вважати  винуватцем  екодеструктивної  діяльності,  зовсім  не  є
                            однозначною.
                                  Згідно  з  першим  поглядом,  винуватцями  можуть  вважатися
                            виробники  продукції,  які  створили  її  такою  екологічно
                            недосконалою.  Прихильники  такого  підходу  переконують,  що
                            виробник  повинен  нести  відповідальність  за  еколого-економічні
                            збитки,  які  спричиняються  не  тільки  сферою  виробництва,  але  й
                            стадіями  споживання  продукції  і  навіть  постспоживчою  фазою
                            (утилізацією  відходів).  Це  обґрунтовується  тим,  що  екологічна
                            недосконалість продукції закладена вже на стадії її виготовлення.
                            Економічну  відповідальність  виробника  за  екологічні  наслідки
                            можна  реалізувати  (і  частіше  за  все  так  і  відбувається)  через
                            систему платежів. Часто ця система передбачає відповідальність за
                            весь ланцюжок просування товарів, аж до утилізації відходів.
                                  Прихильники другого погляду відповідальними за екологічні
                            наслідки  вважають  споживачів:  це  вони  провокують  виробників
                            задовольняти свої зростаючі потреби. Прихильники такого підходу
                            доводять,  що  виробники  є  лише  слухняними  виконавцями
                            соціального замовлення. Не провина, а біда виробників у тому, що
                            на  сьогодні  немає  виробничих альтернатив  існуючим  технологіям
                            чи  конструкціям  самих  товарів.  Часто,  як  у  випадку  з
                            використанням  сільськогосподарських  пестицидів  і  мінеральних
                            добрив,  подібні  міркування  не  є  такими  вже  й  безпідставними.
                            Екологічна  відповідальність  може  бути  покладена  на  споживачів
                            через систему податків, які включають екологічну складову витрат
                            виробництва і споживання продукції.
                                  І  нарешті,  третій  підхід  може  бути  пов'язаний  з  позицією
                            солідарної відповідальності. Адже саме недосконалість суспільства
                            з  властивою  йому  системою  виробничо-споживчих  циклів
                            забезпечення     життєдіяльності    є     основною     причиною
                            екодеструктивних процесів та їхніх економічних наслідків, які при
                            цьому  виникають.  Аналізуючи  такі  явища,  як  антропогенні  зміни
                            клімату, розумієш, що й у такій позиції теж є частка правди.
                                  У  60-70-ті  роки  XX  сторіччя  економісти  Заходу  вели  гарячі
                            суперечки,  безкомпромісно  відстоюючи  одну  з  названих  позицій.
                            Сьогодні  вже  не  стоїть  так  гостро  питання:  «або-або»;  завданням
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47