Page 25 - 6327

Вихідні дані.
1. Географічна широта точки спостереження на земній
поверхні :

0
φ = (k n) + (k n)', (8)
2
1

де k і k – коефіцієнти, значення яких відповідно дорівнює 3 і
2
1
10; – індивідуальний коефіцієнт студента, який задає викладач.
2. Екваторіальні координати світила, що входить до
класифікаційної групи «світила, що сходять і заходять», які
вибирають з таблиці 1 лабораторної роботи № 2.

Завдання.
1. Визначити час і горизонтальні координати світила в точках
його заходу і сходу.

2. Обчислити тривалість перебування світила над горизонтом.
3. Розрахувати час і горизонтальні координати світила в
точках кульмінації.

4. За визначеними даними створити рисунок, показавши на
ньому точки заходу і сходу та точки кульмінації.

Алгоритм розв’язку завдання

Алгоритм розв’язування завдання ілюструємо прикладом, що
базується на даних з лабораторної роботи № 2.

Нехай вихідними даними є:
– географічна широта точки спостереження 48⁰08´;
– екваторіальні координат світила: схилення 32⁰11´ і пряме

сходження 3ʰ25 .

Алгоритм розв’язування завдання буде таким.
1. На основі визначення суті поняття точок заходу і сходу
світила і знання їх розміщення на небесній сфері встановлюємо, що

значення їх зенітних відстаней у відповідності до (9), буде:

2. За формулами (10) і (11) обчислюємо значення азимутів у
точках заходу і сходу. Знаходимо:

– табличне значення азимута 142⁰ 57´;
– значення азимута в точці заходу 142⁰ 57´;

25