Page 36 - 6324

або інших з'єднувальних елементів не має перевищувати 80і,
де і – найменший радіус інерції окремого профілю.

2.9.2 Центрово-стиснені елементи
Міцність коротких центрово-стиснених стержнів
розраховують аналогічно до центрово-розтягнених за
формулою:
N 
   R u c (2.7)
A 
n u
Це пояснюється відповідністю діаграм розтягу та
стиску металу.
У довгих стиснених елементах несуча здатність
вичерпується внаслідок втрати стійкості. Якщо прямий
стержень стискати центрально прикладеною силою, то він
буде залишатися прямолінійним і навіть при невеликому
відхиленні, зумовленому деяким впливом, повертатиметься у
попередній прямолінійний стан після припинення впливу.
Тобто стержень перебуває у стійкому стані рівноваги. При
поступовому збільшенні навантаження стискальна сила
досягає такого значення, що будь-яке невелике відхилення
стержня від початкового прямолінійного зумовлює швидке
зростання викривлення. У цьому випадку осьова сила
досягає свого критичного значення.
Значення критичного навантаження і відповідного йому
критичного напруження залежить від способу закріплення
стержня та геометричних характеристик перерізу.
Збільшення кількості зв'язків, якими закріплені кінці
стержня, зумовлює підвищення несучої здатності. За основу
для порівняння взято стержень з шарнірним закріпленням
кінців (рис. 2.8, а). Зміна способу кріплення (рис. 2.8, б, в, г)
спричинює зміну форми поздовжнього згину при втраті
стійкості. Але її можна привести до основної схеми шляхом
заміни дійсної довжини l її розрахунковим значенням l ef:
36