Page 40 - 6324

У наскрізних стержнях складеного перерізу зі
з'єднувальними гратками зведену гнучкість обчислюють:
A
2
     , (2.12)
ef y 1 A
d 1
де А — площа перерізу всього стержня; А d1 — площа
перерізу розкосів граток;  1 — коефіцієнт, який залежить від
кута розміщення розкосу і визначається за формулою:
a 3
  10 , (2.13)
1 2
b l 1
де a, b, l — умовні позначки згідно з рис. 2.9.
У стержнях складеного перерізу гнучкість окремих
гілок  1 не повинна перевищувати 40 та зведеної гнучкості
 ef всього стержня. Коли ж ці умови не виконуються, то
можливе руйнування стержня внаслідок втрати стійкості
однією з гілок перерізу.
Розрахунки з'єднувальних елементів (граток або
планок) стиснених стержнів виконують на дію умовної
перерізувальної сили:
 E  N
Q  15,7 10 6   2330    . (2.14)
fic  R  
 y 
Зазначене рівняння є емпіричним і враховує наявність
випадкових ексцентриситетів у прикладенні нормальної сили
та деяку початкову кривизну осі стержня, які зумовлюють
виникнення згинальних моментів, а відтак і перерізувальних
сил.
Умовну перерізувальну силу між планками чи гратками
розподіляють порівну. Для схем, зображених на рис. 2.9, на
одну систему планок або граток діє перерізувальна сила
Q s = 0,5Q fіс.
Звідси осьова сила в розкосі (рис. 2.9, б)
Q
N  s . (2.15)
d
sin 
40